У Х В А Л А
ІМЕНЕМ України
2 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Балюка М.І.,
Косенка В.Й.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Рубіжанська об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, заінтересовані особи: закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) «Земська страхова компанія», комерційний банк товариство з обмеженою відповідальністю (далі – КБ ТОВ) «Місто Банк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року Рубіжанська ОДПІ звернулася до суду із заявою, в якій просила зобов’язати Донецьку філію КБ ТОВ «Місто Банк» розкрити банківську таємницю щодо ЗАТ «Земська страхова компанія», а саме інформацію про наявність та рух коштів на поточному рахунку № 26508001030175 за період з моменту його відкриття до теперішнього часу з розшифровкою виду платежу, указівкою сум і назв підприємств-контрагентів, копії карток зі зразками підпису посадових осіб ЗАТ «Земська страхова компанія» та відбитки печатки.
Посилаючись на положення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», заявник зазначав, що розкриття такої інформації викликано необхідністю перевірки ЗАТ «Земська страхова компанія» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2007 року, заяву задоволено частково. Зобов’язано Донецьку філію КБ ТОВ «Місто Банк» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, стосовно відомостей про обсяг та обіг коштів на поточному рахунку № 26508001030175 за період з 1 липня 2003 року до 30 червня 2006 року з розшифровкою виду платежу, указівкою сум і назв підприємств-контрагентів. У решті заяви відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 4 жовтня 2007 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рубіжанської ОДПІ на зазначені судові рішення.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Рубіжанська ОДПІ звернулася до Верховного Суду України зі скаргою про їх перегляд у зв’язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону, зокрема на ухвалу Верховного Суду України від 20 вересня 2007 року за аналогічною справою.
Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України підставою оскарження у зв’язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що право на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, передбачене ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Земська страхова компанія» має поточний рахунок у КБ ТОВ «Місто Банк», відкритий 28 березня 2006 року, № 26508001030175 у національній валюті України.
Згідно з планом-графіком проведення комплексних перевірок фінансово-господарської діяльності товариства Рубіжанською ОДПІ була призначена виїзна перевірка за період з 1 липня 2003 року до 30 червня 2006 року. Остання перевірка проводилася за період з 14 липня до 31 грудня 2002 року.
Наказом ДПА України від 11 жовтня 2005 року № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» заборонено зміну термінів перевірок, крім наявності об’єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб’єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час, обставини непереборної сили тощо).
Починаючи з серпня 2006 року, Рубіжанська ОДПІ не була допущена ЗАТ «Земська страхова компанія» до планової виїзної перевірки.
Відповідно до ст. 60 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність» (далі – Закон) відомості про стан рахунку клієнтів є банківською таємницею.
Статтею 62 Закону встановлено, що інформація щодо фізичних і юридичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.
Законом України від 24 грудня 1993 року № 3813-XII «Про державну податкову службу в Україні» передбачені відповідні повноваження податкових органів щодо розкриття банківської таємниці за рішенням суду.
Постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, розділом 3 якої визначено Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю.
Так, пунктом 3.2 зазначеного розділу встановлено, що банки зобов’язані виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, встановленому законодавством України.
На письмову вимогу суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, або за рішенням (постановою) суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному вимогою або рішенням (постановою) суду.
Органи державної податкової служби мають право отримати будь-яку інформацію, віднесену Законом до банківської таємниці на підставі пунктів 1 (з дозволу власника цієї інформації) та 2 (за рішенням суду) ч. 1 ст. 62 Закону.
З урахуванням наведеного суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви Рубіжанської ОДПІ. Підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Скаргу Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 4 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.