16.10.2008 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого 

Яреми А.Г.,

суддів: 

Балюка М.І., Барсукової В.М., Гнатенка А.В., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Данчука В.Г., Жайворонок Т.Є., Левченка Є.Ф., Луспеника Д.Д.,   

Лященко Н.П., Мазурка В.А., Охрімчук Л.І., Патрюка М.В., Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - ВВД  ФССНВ) у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Краснодонвугілля» про відшкодування моральної шкоди за скаргою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 13 грудня 2007 року та ухвали судді Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 квітня 2008 року,   

в с т а н о в и л а :

У травні 2007 рокуОСОБА_1 звернувся до суду в порядку підп. 1 п. 2 ст. 23, підп. 1 п. 2 ст. 1167  ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 13, п «е» ч. 2 ст. 21,            ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з позовом до                      ВВД ФССНВ у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, ВАТ «Краснодонвугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог позивач указував, що з 1977 року працював на підприємствах вугільної промисловості, у зв'язку зі шкідливими умовами праці захворів на професійне захворювання й висновком МСЕК від 14 листопада 2005 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої ОСОБА_1 просив стягнути  40 000 гривень.        

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від                1 жовтня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_2. до                                 ВАТ “Краснодонвугілля” відмовлено за необгрунтованістю. Поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності. Позов ОСОБА_1 до ВВД ФССНВ у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 10 000 гривень моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 13 грудня 2007 року вказане рішення місцевого суду  змінено: скасовано рішення в частині стягнення з ВВД ФССНВ у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 10 000 гривень моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовлено; у решті - рішення суду залишено без змін.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 4 квітня 2008 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказане рішення суду апеляційної інстанції відмовлено.

У скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції, рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення першої інстанції з підстав неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, зокрема п. 22 ст. 71 Закону України № 789-V від                   19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 року» (справа                  № 6-21830св07 за позовом ОСОБА_3, справа № 6-2430св08 за позовом ОСОБА_4).

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Правила ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від                  23 вересня 1999 року (далі - Закон) передбачали з 1 квітня 2001 року обов'язок Фонду відшкодувати потерпілому заподіяну моральну шкоду (далі - Закон               № 1105-14).

Статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст.ст. 21, 28, 34 Закону № 1105-14 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, а ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію зазначених норм про відшкодування моральної шкоди зупинено і на 2007 рік незалежно від часу настання страхового випадку .

Законом України  від 23 лютого 2007 року № 717 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року норми ст.ст. 21, 28, 34 Закону № 1105-14 про відшкодування моральної шкоди виключено із Закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що застрахованийОСОБА_1 має право на відшкодування Фондом моральної шкоди, оскільки 25% втрати професійної працездатності йому вперше було встановлено згідно з висновком МСЕК від               14 листопада 2005 року, тобто до зупинення дії зазначених  норм та виключення їх із Закону № 1105-14.   

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи          ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд,  із висновком якого погодилася й касаційна інстанція, виходив із того, що правових підстав для стягнення моральної шкоди із Фонду немає, оскільки дія норм Закону             № 1105-14, які передбачали відшкодування моральної шкоди, зупинена , а потім вона виключена із Закону № 1105-14 взагалі. 

Проте з такими висновками судів апеляційної та касаційної інстанцій погодитись не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому зазначення в ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинення відшкодування потерпілим заподіяної моральної шкоди незалежно від часу настання страхового випадку протирічить вимогам Конституції України і не може мати зворотної сили.

Саме так вчинила колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справ № 6-21830 св 07 і № 6 -2430св08 за позовами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 до ВВД ФССНВ у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування моральної шкоди, скасувавши рішення апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовів та залишивши в силі рішення місцевих судів про часткове задоволення вимог потерпілих, оскільки втрата працездатності вказаним особам була встановлена МСЕК в 2002  і 2003 роках, тобто до 1 січня 2006 року.   

Оскільки при вирішенні даної справи за позовом ОСОБА_1 судом касаційної інстанції були неоднаково застосовано норму ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», то постановлені рішення та ухвала судів апеляційної та касаційної інстанцій підлягають в силу вимог               ст. 354 ЦПК України в частині відмови в стягненні моральної шкоди скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу судді Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 квітня 2008 року в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, а рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 1 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.