ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я "09" лютого 2009 р. Справа № 21/127-08 Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс», м. Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелтер», м. Біла Церква про стягнення 31626,16 грн. за участю представників: від позивача: Босенко М.І. (довіреність № 10 від 01.12.2008 року); від відповідача: Кореньков В.А. (директор), Левшин І.В. (довіреність № 23/01 від 23.01.2009 року). ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелтер»(далі –Відповідач) про стягнення 31626,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу № 29 від 08.01.2008 року, не оплатив поставлений позивачем товар, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 30000,00 грн. Оскільки відповідачем своєчасно не виконанні грошові зобов’язання за договором, позивачем на підставі п. 6.1 Договору нарахована відповідачу пеня в сумі 1045,48 грн. Крім того, у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 130,68 грн. та інфляційні втрати в сумі 450,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.01.2009 року. В судовому засіданні 26.01.2009 року розгляд справи судом відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 09.02.2009 року. В судовому засіданні 09.02.2009 року представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, якою позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30000,00 грн., пеню нараховану за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року в розмірі 2071,23 грн., 3 % річних за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року в розмірі 258,90 грн. та інфляційні втрати за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року в розмірі 1080,00 грн. Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом. Відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем за Договором купівлі-продажу від 08.01.2008 року не заперечував, пояснив, що заборгованість викликана скрутним фінансовим становищем відповідача. Відзив на позовну заяву не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 08.01.2008 року між ТОВ «Агроресурс»(Продавець) та ТОВ «Шелтер»(Покупець) укладений Договір № 29 купівлі-продажу (далі –Договір), відповідно до п. 1 якого, продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку (далі –Товар) на умовах, вказаних у договорі. Асортимент, кількість та ціна за однини цю товару вказується у накладних на твар. Пунктом 2 Договору встановлено, що покупець оплачує товар за цінами вказаними у накладних, які є невід’ємною частиною даного договору. Загальна сума даного договору складає 1000000,00 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору, товар повинен бути переданий покупцеві протягом 5 днів після отримання 100 % передплати або на розсуд продавця протягом 7 робочих днів згідно накладної, з моменту отримання продавцем. Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.4 Договору купівлі-продажу, покупець зобов’язується перерахувати грошові кошти за партію товару на розрахунковий рахунок продавця у формі 100 % передплати або з дозволу продавця –з відстрочкою платежу, але не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання партії товару. Фактом оплати товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Порядок і форма розрахунків можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у вигляді додаткової угоди до договору купівлі-продажу. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 року (п. 10.1 Договору № 29 від 08.01.2008 року). На виконання умов Договору, позивачем виставлений відповідачу до оплати рахунок-фактура № СARS-0005757 від 20.10.2008 року за товар –ПН-2,0 мульчувач польовий у кількості 1 шт. на загальну суму 31185,00 грн. з ПДВ із зазначенням, що рахунок дійсний до сплати до 23.10.2008 року. 23.10.2008 року позивач, на підставі видаткової накладної № ARS-03971 від 23.10.2008 року передав відповідачу, а останній прийняв товар –мульчував польовий у кількості 1 шт. на загальну суму 31185,00 грн. з ПДВ. Вказаний товар прийнятий відповідачем, що підтверджується підписом його уповноваженої особи та відтиском печатки відповідача на зазначеній видатковій накладній № ARS-03971. Проте, в порушення умов Договору № 29 купівлі-продажу, відповідач частково оплатив прийнятий від позивача товар, несплаченими залишились кошти в сумі 30000,00 грн., що підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в розмірі 30000,00 грн. Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач не в повному обсязі сплатив вартість отриманого від позивача товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається самим відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. підлягає задоволенню. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року в сумі 2071,23 грн. Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами свої зобов’язань, вина сторона несе матеріальну відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочки. Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 року, розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Оскільки, пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, та згідно з вірним арифметичним розрахунком становить 2071,23 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року в сумі 2071,23 грн. підлягає задоволенню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 258,90 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1080,00 грн., що нараховані за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Оскільки, розрахунок позивача інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 258,90 грн. за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року та інфляційних втрат в розмірі 1080,00 грн. за період з 27.10.2008 року по 09.02.2009 року підлягають задоволенню. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелтер»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22, код 23420437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»(25018, м. Кіровоград, вул. Московська, 190, код 31919788) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 2071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 23 коп. пені, 258 (двісті п’ятдесят вісім) грн. 90 коп. 3 % річних, 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 334 (триста тридцять чотири) грн. 10 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя В.А. Ярема Рішення підписане –11.02.2009 року.