ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я "04" лютого 2009 р. Справа № 21/052-08 Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт Експедиція», смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область про стягнення 39312,73 грн. за участю представників: від позивача: Мукоїда Л.В. (довіреність № 07-11/08 від 07.11.2008 року); від відповідача: Задніпрянець А.Ю. (довіреність № 3 від 03.12.2009 року). ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт Експедиція» (далі –Відповідач) про стягнення 39312,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди (фінансового лізингу) від 14.03.2008 року не сплатив передбачені договором лізингові платежі, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 38698,24 грн. Оскільки відповідачем своєчасно не виконанні грошові зобов’язання за договором, позивачем на підставі п. 5.1 Договору нарахована відповідачу пеня в розмірі 614,49 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.10.2008 року. 20.10.2008 року, 10.11.2008 року, 24.11.2008 року та 26.01.2009 року судові засідання відкладались на підставі ст. 77 ГПК України. В судовому засіданні 24.11.2008 року представниками сторін подане клопотання про продовження строку розгляду справи понад встановлений термін, яке судом задоволено. 26.01.2009 року представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16258,79 грн. з яких: 15833,91 грн. заборгованості, 169,28 грн. інфляційних втрат, 51,81 грн. 3 % річних та 203,79 грн. пені. Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом. Відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем за Договором оренди (фінансового лізингу) від 14.03.2008 року не заперечував, пояснив, що заборгованість викликана скрутним фінансовим становищем відповідача. Відзив на позовну заяву не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 14.03.2008 року між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(Лізингодавець) та ТОВ «Трансфорт Експедиція»(Лізингоодержувач) укладений Договір оренди (фінансового лізингу) № L2087-03/08 (далі –Договір), відповідно до п. 1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у Специфікації (додаток № 2 до цього договору) (далі –Предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Строк лізингу складається з періодів, зазначених в Графіку платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року. На виконання зазначених положень Договору, сторонами погоджений Графік платежів від 14.03.2008 року (додаток № 1 до договору оренди (фінансового лізингу) від 14.03.2008 року № L2087-03/08, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість предмета лізингу становить 371293,37 грн. в тому числі ПДВ 20 %. Пунктами 4.1 –4.6 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір лізингового платежу включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу в розмірі 20 % від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов’язані з ним. Згідно з п. 8.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим Договором. Сторонами погоджено, що Предметом лізингу за Договором № L2087-03/08 є сідельний тягач MAN 26.463, 2002 р.в. у кількості 1 шт. вартістю 371293,37 грн. з ПДВ, що підтверджується Специфікацією від 14.03.2008 року, яка є додатком № 2 до Договору. Зазначена Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств. 23.04.2008 року сторонами складений та підписаний Акт приймання-передачі предмета лізинга по Договору № L2087-03/08 від 14.03.2008 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв сідельний тягач MAN 26.463, 2002 р.в. у кількості 1 шт. Відповідач, в порушення умов Договору, не в повному обсязі виконав свої зобов’язання по оплаті лізингових платежів, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року включно в розмірі 15833,91 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по лізингових платежах в розмірі 15833,91 грн. Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду). Так, статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач не в повному обсязі сплатив передбачені Договором № L2087-03/08 від 14.03.2008 року лізингові платежі, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається самим відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15833,91 грн. підлягає задоволенню. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року включно в розмірі 203,79 грн. Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини), лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 року, розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Оскільки, пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, та згідно з вірним арифметичним розрахунком становить 203,79 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року включно в розмірі 203,79 грн. підлягає задоволенню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 51,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 169,28 грн., що нараховані за період з серпня по вересень 2008 року включно. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Оскільки, розрахунок позивача інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 51,81 грн. за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року та інфляційних втрат в розмірі 169,28 за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року підлягають задоволенню. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт Експедиція»(07800, Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23, код 20025232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101, код 34480657) 15833 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 91 коп. заборгованості, 203 (двісті три) грн. 29 коп. пені, 51 (п’ятдесят одна) грн. 81 коп. 3 % річних, 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 162 (сто шістдесят дві) грн. 59 коп. державного мита, та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя В.А. Ярема Рішення підписане –09.02.2009 року.