ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ Справа № К-28236/06 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2008 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Амєліна С.Є. - головуючий, Заїки М.М., Кобилянського М.Г., Мойсюка М.І., Юрченка В.В., при секретарі Шевченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою військового комісаріату Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя від 12 квітня 2005 року та ухвалу судової палати з цивільних справ апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2006 року в справі за позовомОСОБА_1до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії, в с т а н о в и л а : У грудні 2004 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вказаним позовом. Просив зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної премії, яку отримував під час проходження служби, та яка не була врахована відповідачем при призначенні пенсії, та з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після його звільнення з військової служби. Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя від 12 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2006 року, позов задоволено. В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1995 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», й він вимагав перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної премії, яку отримував під час проходження служби, та яка не була врахована відповідачем при призначенні пенсії, та з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, в редакції, які були чинними на час призначення пенсії, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з таких видів грошового забезпечення: - окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; - окладу за військове або спеціальне звання; - процентної надбавки за вислугу років; - додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Премія, яку позивач отримував під час проходження служби, не відносилася до визначених пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, а надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби. Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пунктів 7 й 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення з урахуванням щомісячної премії, яку отримував позивач під час проходження служби, та на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, якими встановлені надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби. Зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, не мали зворотної дії в часі і пенсія позивача не підлягала перерахунку за попередній період. Суди помилково зобов'язали військовий комісаріат Автономної Республіки Крим провести перерахунок пенсії позивача за минулий час з урахуванням щомісячної премії, яку він отримував під час проходження служби, та надбавок, що були введені законодавством після його звільнення зі служби, чим порушили вимоги вказаних нормативно-правових актів. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові. Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України п о с т а н о в и л а : Касаційну скаргу військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити. Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2005 року та ухвалу судової палати з цивільних справ апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2006 року скасувати. Відмовити в задоволенні позовуОСОБА_1до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття. Судді: С.Є. Амєлін М.М. Заїка М.Г. Кобилянський М.І. Мойсюк В.В. Юрченко