ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ Справа № К-251/07 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2008 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Амєліна С.Є. - головуючий, Гуріна М.І., Загороднього А.Ф., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В., при секретарі Полинько Д.М., з участю представника позивачки Когута Мирона Михайловича, представників відповідача ОСОБА_1та ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 18 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3до Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, в с т а н о в и л а : У березні 2006 року ОСОБА_3 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 18 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2006 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області встановити й виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах. Додатковою постановою Городоцького районного суду Львівської області від 04 серпня 2006 року стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті пенсії за період з 10 жовтня 2005 року по червень 2005 року в сумі 3 112, 13 грн. В касаційній скарзі відповідач зазначає, зокрема, що ОСОБА_3 не надала уточнюючу довідку на підтвердження пільгового стажу та документ, який би підтверджував атестацію її робочого місця, тому не може бути призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка з 1983 року по 02 червня 2003 року працювала оздоблювальницею у Комарнівському деревообробному комбінаті (у 1989 році реорганізовано у структурний підрозділ фабрики «Інтер'єр» ЛВО «Верховина», яку у 1991 році перейменовано у, з 1994 року ВТОП «Комарнівський деревообробний комбінат», з 1997 року - ТОВ «Комарнівський деревообробний комбінат»). 27 грудня 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області відмовлено в задоволенні заяви позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність уточнюючої довідки підприємства на підтвердження пільгового стажу та документу, який би підтверджував атестацію її робочого місця. Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачка мала відповідний загальний та спеціальний трудовий стаж, пов'язаний з роботою із шкідливими і важкими умовами праці, атестації робочого місця підтверджується довідками арбітражного керуючого та ТОВ «Комарнівський деревообробний комбінат», тому вона набула право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. З такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного. Частинами 1 й 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, встановлено, що право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Статтею 100 вказаного Закону було передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. До 11 березня 1994 року підлягала застосуванню Постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якою посаду оздоблювача не було віднесено до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах. Лише Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 посада оздоблювача віднесена до Списку №2. Законом України «Про пенсійне забезпечення» обов'язковою підставою для призначення пільгової пенсії встановлена наявність результатів атестації робочого місця, яке включено у список №2. Таким чином у стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зараховувався період роботи позивачки на посаді оздоблювача з 11 березня 1994 року по 02 червня 2003 року за результатами атестації робочого місця. Вказаний період роботи складає менше 10 років і з урахуванням вимог частини 1 й 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відмовляючи у призначенні такого виду пенсії суб'єкт владних повноважень діяв відповідно до вимог законодавства, що підлягало застосуванню до спірних правовідносин й не порушив права та законні інтереси позивачки. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові. Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України п о с т а н о в и л а : Касаційну скаргу правління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області задовольнити. Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 18 липня 2006 року, додаткову постанову того ж суду від 04 серпня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2006 року скасувати. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3до Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття. Судді: С.Є. Амєлін М.І. Гурін А.Ф. Загородній М.Г. Кобилянський В.В. Юрченко