03.03.2009 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ   ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   03 березня 2009 р. № 9/192-08 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Грека Б.М., Палій В. М., за участю представників сторін О.Хомяка (дов. від 8.09.08), Б. Носика (дов. від 6.10.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Синельниківський ресорний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року у справі № 9/192-08 за позовом відкритого акціонерного товариства “Синельниківський ресорний завод” до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про зобов’язання оформити та підписати акти і звіт,        ВСТАНОВИВ: У квітні 2008 року відкрите акціонерне товариство “Синельниківський ресорний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про зобов’язання оформити та підписати в редакції позивача акт від 31 серпня 2008 року № 08/07/13-пвр виконаних у серпні 2007 року робіт; акт від 31 серпня 2007 року № 07/1-ПП прийому-передачі у серпні 2007 року електричної енергії; звіт про передачу у серпні 2007 року електричної енергії. В обґрунтування вимог позивач посилався на порушення умов договорів на постачання та передачу електричної енергії. Відповідач позов не визнав з огляду на зміну порядку відшкодування витрат на передачу електричної енергії. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року (суддя І. Подобєд), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року, позов задоволено в частині зобов’язання відповідача належним чином оформити та підписати акт прийому-передачі та звіт про передачу у серпні 2007 року електричної енергії в редакції позивача; у решті позову відмовлено з мотивів безпідставності. Відкрите акціонерне товариство “Синельниківський ресорний завод” просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 179, 188 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою від 31 липня 1996 року № 28 Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (з наступними змінами і доповненнями) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Господарськими судами встановлено, що 1 січня 2002 року сторони уклали договір № 88-Ц про постачання електричної енергії, додаткову угоду від 30 вересня 2005 року до цього договору, а також договір від 13 серпня 2002 року                        № 215/23 -88 ЦТ, на умовах яких позивач здійснює передачу електричної енергії власними мережами, а відповідач відшкодовує витрати, пов’язані з цією господарською діяльністю. Обсяги переданої електричної енергії визначаються, зокрема, на підставі звітів виконавця; підставою для розрахунків є підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін акти прийому - передачі електроенергії та звіти про передачу електричної енергії (пункти 5.1 і 6.1 договору від 13 серпня 2002 року). У серпні 2007 року позивач передав відповідачеві акт виконаних робіт, акт прийому-передачі та звіт про передачу електроенергії, але той відмовився їх підписати. Постановою від 22 листопада 2006 року № 1497 Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України змінила Правила користування електричної енергією, зокрема, у частині відшкодування витрат на утримання електричних мереж, встановивши, що власник мереж має право на відшкодування частини (відповідно до величин приєднаної потужності в точках віддачі електричної енергії в електроустановки користувача або інших суб’єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії користувачу, згідно з кошторисом, наведеним у додатку “Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії”. Отже, встановлений сторонами порядок відшкодування витрат на утримання електричних мереж, не узгоджується з порядком, встановленим Правилами користування електричної енергією. За правилами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з приписами статей 174, 175, 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, або типовому договору, затвердженому Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади. Сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому законодавством можуть бути передбачені обов’язкові умови договорів. Сторони не привели свої правовідносини щодо передачі електричної енергії у відповідність з Правилами користування електричної енергією і за цих обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині спонукання відповідача до оформлення та підписання акта прийому-передачі та звіту про передачу у серпні 2007 року електроенергії в редакції позивача, оскільки такі вимоги ґрунтуються на умовах вищевказаних договорів і не суперечать Правилам користування електричною енергією. Водночас, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для зобов’язання відповідача підписати акт від 31 серпня 2007 року приймання виконаних робіт з підстав невідповідності його змісту Правилам користування електричною енергією. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд        ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року у справі № 9/192-08 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Синельниківський ресорний завод” без задоволення. Головуючий, суддя          І. М. Васищак Суддя          Б.М. Грек Суддя          В .М. Палій