ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2009 р. № 35/412-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: НТУ "Харківський політехнічний інститут" Полубєдова П.Е. –(дор. від 26.12.2007 № 66-01-16/270) розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Ксенод –2006" на постанову від 23 грудня 2008 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 35/412-08 господарського суду Харківської області за позовом Приватного підприємства "Ксенод –2006" до Харківської міської ради Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про визнання права користування земельною ділянкою В С Т А Н О В И В: Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2008 (суддя Е.Швед) заява позивача про забезпечення позову задоволена, вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони НТУ "Харківський політехнічний інститут" вчиняти будь-які дії щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, заборонено міській раді приймати будь-які рішення з питань оформлення права постійного користування НТУ "Харківський політехнічний інститут" на земельну ділянку. Ухвала суду мотивована тим, що обставини розробки другим відповідачем проекту відведення земельної ділянки та прийняття рішення про передачу земельної ділянки у користування утруднять реальне виконання судового рішення у даному спорі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 (судді: М.Токар, В.Івакіна, В.Фоміна) ухвала господарського суду Харківської області від 23.10.2008 скасована. В забезпеченні позову відмовлено. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що мотивів та підстав необхідності вжиття саме такого способу забезпечення ні заявником, ні судом не зазначено, судом не вказано, яким чином вжиття заходів забезпечення позову за іншою адресою, ніж та, що є предметом спору може утруднити виконання судового рішення, не вказано висновків щодо дії відповідачів, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Скаржник посилається на те, що судом обґрунтовано зроблено висновок, що якщо другий відповідач вчинятиме дії по розробці проекту відведення земельної ділянки, а перший відповідач прийме рішення про надання земельної ділянки у користування ці обставини утруднять виконання рішення суду у даному спорі. Акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості свідчить, що земельна ділянка за адресою вул. Пушкінська, 79/1 охоплюється земельною ділянкою за адресою вул. Пушкінська, 79, тому судом вжито забезпечення позову щодо земельної ділянки, яка є предметом спору, а висновки апеляційної інстанції про вжиття таких заходів щодо невідповідного предмету спору помилкові. Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представника НТУ "ХПІ" вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З метою забезпечення позову про визнання права користування земельною ділянкою за адресою вул. Пушкінська, 79/1 позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони НТУ "Харківський політехнічний інститут" вчиняти будь-які дії щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою вул. Пушкінська, 79; заборони міській раді приймати будь-які рішення з питань оформлення права постійного користування НТУ "Харківський політехнічний інститут" на земельну ділянку за адресою вул. Пушкінська, 79. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вжиті судом заходи полягають у забороні вчинення дій викладених у резолютивній частині, оскільки такі можуть мати наслідком утруднення виконання судового рішення щодо встановлення прав позивача на спірну земельну ділянку. Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, однак приймаючи ухвалу про заборону сторонам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також зазначити осіб, яким заборонено вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Застосування конкретних заходів залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони. Тобто господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист якого просить заявник та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Враховуючи особливість спірного майна, а саме земельна ділянка, розробка одним із учасників правовідносин документації на спірну земельну ділянку для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою не має своїм наслідком створення перешкод у поновленні прав позивача. Тому заборона другому відповідачу вчиняти визначені дії є необґрунтованою і неадекватною. Крім того, касаційна інстанція враховую встановлені обставини щодо різних адрес земельних ділянок, які не можуть бути встановлені касаційною інстанцією, оскільки таке встановлення виходить за межі перегляду справи в касаційному порядку. Таким чино, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, касаційна інстанція дійшла висновків про те, що господарським судом апеляційної інстанції в порядку статей 33, 43, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України всебічно і об’єктивно розглянуто обставини справи в їх сукупності, та обґрунтовано скасовано застосування заходів забезпечення позову. Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Згідно з ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Обставини викладені в касаційні скарзі не приймаються касаційною інстанцією до уваги з огляду на положення ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, оскільки вони містять вимогу щодо відмінної від попередніх судових інстанцій оцінки доказів в частині різних адрес спірних земельних ділянок. Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 у справі № 35/412-08 господарського суду Харківської області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення. Головуючий В. Овечкін судді Є. Чернов В. Цвігун