КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.01.2009 № 36/334 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Григоровича О.М. суддів: Гольцової Л.А. Рябухи В.І. за участю секретаря судового засідання Терещенко Я.О. представників сторін: позивача: Аніщенко С.О. (дов. від 03.11.08 № 46); відповідача: Погребняк Ю.Ф. (дов. від 05.09.07 № 607/21), розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківська Продіндустрія" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2008 у справі № 36/334 (Трофименко Т.Ю.) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківська Продіндустрія" про визнання договору оренди недійсним, Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.08 позов задоволений повністю. Визнано недійсним договір оренди державного майна від 15.10.03, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Васильківська Продіндустрія”. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Васильківська Продіндустрія” повернути цілісний майновий комплекс базу відпочинку “Деснянський луг”, який розташований: с. Погреби, Київська область, Броварський район, до державної власності в управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та закрити провадження у справі. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні господарського спору порушив правила територіальної підсудності, які передбачені нормами ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України; крім того, судом порушені вимоги п. 2 ст. 81 ГПК України, так як в провадженні Господарського суду Київської області розглядалася справа між тими ж сторонами, із тих же підстав та про той же предмет спору; висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.12.07 № 14826 не вказує категорично та однозначно про порушення незалежним експертом правил та вимог з оцінки майна, що у свою чергу не дає достатніх підстав для визнання договору оренди недійсним. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 15.10.03 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі-позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Васильківська Продіндустрія” (далі-відповідач, орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства. Згідно з п. 1.1. договору від 15.10.03 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс бази відпочинку “Деснянський луг”, склад і вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.08.02, основні фонди якого за експертною оцінкою становлять 7969 грн. Відповідно до п. 2.3. вказаного вище договору передача цілісного майнового комплексу підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною експертним шляхом. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та становить без ПДВ за перший місяць оренди 20,04 грн. за базовий місяць (п. 3.1. договору від 15.10.03). Підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що проведення оцінки цілісного майнового комплексу бази відпочинку “Деснянський луг” було здійснено з порушенням Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною 1 ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” встановлено, що оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ч. 1 ст. 10 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”). Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. З експертного висновку від 30.08.03, Звіт про незалежну експертну оцінку ринкової вартості цілісного майнового комплексу бази відпочинку “Деснянський луг”, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, виконаного ТОВ “Інжинірингова група Пік”, вбачається порушення норм, визначених Методикою оцінки об’єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.03 № 3). Частиною 1 Методики оцінки об’єктів оренди встановлено, що відповідно до цієї Методики здійснюється оцінка майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємств), що передається в оренду, а саме: цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати (ч. 2 вказаної вище Методики). Відповідно до ч. 11 Методики вартість майна, що передається в оренду, визначається шляхом підсумовування всіх активів, які входять до цілісного майнового комплексу підприємства, структурного підрозділу підприємства, крім оборотних засобів та довгострокових фінансових інвестицій. Вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається за результатами незалежної оцінки. При проведенні оцінки об’єкта оренди за спірним договором не було дотримано ч. 15 Методики з якої вбачається, що оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється у 20-денний строк з дня затвердження протоколу про результати інвентаризації та завершується складанням акта встановленого зразка. До акту оцінки не додано передавальний баланс, а також довідка про наявність на балансі підприємства майна, наведеного у розділі ІІ акта незалежної оцінки із зазначенням назв, інвентарних номерів, балансової та залишкової вартості відповідних об’єктів. До того ж, при виконанні ТОВ “Інжинірингова група Пік” робіт з експертної оцінки, були відсутні інвентаризаційні відомості майна та бухгалтерські документи про розрахунок визначення вартості основних засобів у визначені відновної (індексованої та залишкової) вартості, що підтвердило б вартість цілісного майнового комплексу до акту оцінки державного майна, яке не увійшло до статутного фонду балансоутримувача відповідно на дату оцінки до бухгалтерських даних (стандартизована оцінка) права власності оцінюваного майна бази відпочинку “Деснянський луг”. Замість того, в додатках до Звіту є відомість розрахунків залишкової вартості основних засобів бази відпочинку “Деснянський луг” та інших необоротних активів та Акт перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду КСП “Нова Україна”, що знаходиться на території бази відпочинку “Деснянський луг” від 03.08.03, складений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області. У Звіті не проведена оцінка майнового стану підприємства, яка дала б змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідковувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Також не наведена характеристика місця розташування бази відпочинку “Деснянський луг” та відсутня його адреса, не надана характеристика привабливості розташування бази відпочинку. З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що зважаючи на невідповідність Звіту оцінки майна, проведеної ТОВ “Інжинірингова група Пік”, вимогам нормативно-правових актів, звіт та висновок суб’єкта оціночної діяльності не може бути використаний при укладенні договору оренди бази відпочинку “Деснянський луг” з метою розрахунку розміру орендної плати за відповідний цілісний майновий комплекс. Враховуючи, що договір між сторонами укладено 15.10.03, то до спору про визнання його недійсним застосовуються правила Цивільного кодексу Української УРСР, який діяв на час його укладення. Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі – відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. п. 1, 10 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”). Колегія суддів вважає, що спірний договір оренди цілісного майнового комплексу укладений з порушенням чинного законодавства, тобто, є наявні правові підстави для визнання такого договору недійсним. Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом правил територіальної підсудності, які передбачені нормами ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Стосовно доводів Товариства з обмеженою відповідальністю “Васильківська Продіндустрія” порушення судом вимог п. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України необхідно зазначити, що апелянт всупереч ст. 33 ГПК України не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення. За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.08 у справі №36/334 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. 2. Матеріали справи №36/334 повернути до Господарського суду міста Києва. Головуючий суддя Григорович О.М. Судді Гольцова Л.А. Рябуха В.І.