26.01.2009 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД   01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14     ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     26.01.2009                                                                                           № 7/162  Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого:          Григоровича О.М.  суддів:            Гольцової  Л.А.           Рябухи  В.І.  за участю секретаря судового засідання           Терещенко Я.О.  представників сторін:  позивача: Аніщенко О.Г. (дов. від 03.03.08 № 232/134);  відповідача: Пономар Ю.В. (дов. від 04.12.08 № 17/6888),  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес"  на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2008  у справі № 7/162 (Скорик  Н.О.)  за позовом                               Державного підприємства науково-виробничий                              комплекс "Прогрес"  до                                                   Відкритого акціонерного товариства                     енергопостачальна компанія                                                       "Чернігівобленерго"                             про                                                   визнання недійсною частини договору,   ВСТАНОВИВ:   Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.08 в позові відмовлено.  Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство науково-виробничий комплекс “Прогрес” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.08 у справі № 7/162 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір від 25.01.08 № 43 про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”. Скарга мотивована тим, що предметом позову не було визнання недійсним якогось окремого пункту спірного договору. Предметом позову було визнання недійсною умови спірного договору щодо оплати вартості послуг з передачі електроенергії згідно обсягу, зазначеного в повідомленні на заявлений обсяг купівлі електроенергії в ОРЕ. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення. Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 25.01.08 між Державним підприємством науково-виробничим комплексом “Прогрес” та Відкритим акціонерним товариством енергетичною компанією “Чернігівобленерго” було укладено договір № 43 про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”. Договір укладено шляхом оформлення його, як єдиного документу з протоколом розбіжностей. З матеріалів справи вбачається, що неврегульовані сторонами розбіжності були передані на вирішення до суду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.08  у справі № 12/77 за позовом ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” до ДПНВК “Прогрес” про врегулювання переддоговірного спору рішення Господарського суду Чернігівської області змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.04.08 у справі № 12/77 викладено в такій редакції: “Пункт 1.1. договору про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” № 43 від 25.01.08 викладено в наступній редакції: “За цим договором Компанія зобов’язується передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку електричної енергії України, місцевими (локальними) електромережами для потреб ДП НВК “Прогрес” та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього договору, а ПНТ зобов’язується здійснювати оплату за отримані послуги з передачі електроенергії та інформаційні послуги відповідно до умов цього договору”. Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи та обґрунтування сторін при врегулюванні переддоговірного спору ідентичні доводам та обґрунтуванням цих же сторін по даній справі, що були враховані судом при розгляді справи № 12/77. Укладений за рішенням суду п. 1.1. договору визначає предмет договору, права та обов’язки сторін. Згідно з п. 6.9. договору від 25.01.08 № 43 про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”, прийнятим в редакції ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”, сторони визначили, що ДП НВК “Прогрес” здійснює оплату вартості послуг з передачі електроенергії та інформаційних послуг за розрахунковий місяць шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Компанії за наступною схемою: - самостійно та не пізніше надання Компанії Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електроенергії в ДП “Енергоринок” на наступний місяць, у терміни та за умов визначених п. 3.2.2. цього договору – попередня оплата: повної вартості послуги з передачі електроенергії, згідно обсягу зазначеному в Повідомленні на наступний місяць; - до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим – остаточний розрахунок згідно рахунків-фактур, наданих Компанією. Аналіз чинного законодавства та матеріалів справи дозволяє зробити висновок, що незалежно від того, до яких саме електромереж (локальних чи магістральних) приєднаний споживач, ПНТ, що продає електроенергію споживачу, зобов’язаний сплачувати електропередавальній організації, на території ліцензованій діяльності якої знаходиться споживач, послуги з передачі електроенергії. Статтею 5 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що державна політика в електроенергетиці базується на такому принципі: додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії. Відповідно до ч. 1 постанови НКРЕУ від 18.08.99 № 1058 “Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом” (у редакції постанови НКРЕ від 06.11.08 № 1277) ліцензіати з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом закуповують електричну енергію з Оптового ринку електричної енергії України з урахуванням нормативних технологічних витрат електричної енергії в місцевих (локальних) електромережах на відповідному класі напруги, незалежно від точки приєднання електроустановки (електричних мереж) споживача. Тобто, з урахуванням зазначеного пунктом 6.9. сторони визначили порядок та строк виконання зобов’язання позивача по оплаті договірних послуг. Оскільки умовами договору обумовлена передплата вартості послуг, проти чого позивач не заперечує, то логічним є і обумовлення в договорі порядку та строку її перерахування та визначення розміру попереднього платежу – як і було передбачено сторонами, виходячи з засад свободи договору, що не суперечить діючому законодавству. Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог. Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення. За таких умов рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:   1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.08 усправі №7/162 залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення. 2. Матеріали справи №7/162 повернути до Господарського суду Чернігівської області.  Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.  Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.                                                                                           Рябуха  В.І.