У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
...
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва”, акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", підрядного спеціалізованого шляхового ремонтно-будівельного управління ДКП "Київавтодор" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом і просив стягнути на його користь з комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” (далі - КП “ШЕУ” 18 017 грн. 51 коп. матеріальної та 10 тис. грн. моральної шкоди заподіяної внаслідок в'їзду його автомобіля у відкритий каналізаційний люк розташований на проїзній частині дороги по вул. Грінченка, у м. Києві, в результаті чого автомобіль втратив управління та зіткнувся з автомобілем “Сітроен”, що належить ОСОБА_2 під управлінням ОСОБА_3 У результаті зіткнення, автомобіль “Сітроен” виїхав на зустрічну смугу де відбулось зіткнення з автомобілем “Рено”, що рухався у зустрічному напрямку під управлінням ОСОБА_4 Під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобілі отримали технічні ушкодження.
У вересні 2006 року ОСОБА_2, як власник автомобіля “Сітроен” та пасажир під час ДТП, а також ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом та просили стягнути з КП “ШЕУ” на користь ОСОБА_2 35 809 грн. 75 коп. матеріальної шкоди заподіяної в результаті пошкодження його автомобіля і по з 3 тис. грн. моральної шкоди кожному.
У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом в якому просив стягнути на його користь 70 761 грн. 27 коп. матеріально шкоди заподіяної пошкодженням його автомобіля і витрати на проведення експертизи в сумі 500 грн. В обгрунтування своїх вимог позивачі посилались на ті ж обставини ДТП.
Під час розгляду справи як співвідповідача було залучено акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія”, яка є страховиком відповідальності відповідача перед третіми особами.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року, позови задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 18 017 грн. 51 коп., на користь ОСОБА_2 35 409 грн. 75 коп., на користь ОСОБА_4 70 761 грн. 27 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” на користь ОСОБА_1 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 600 грн. вартості дослідження; на користь ОСОБА_2 - 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 400 грн. вартості дослідження; на користь ОСОБА_4 - 500 грн. вартості дослідження. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. відмовлено.
У касаційній скарзі акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що КП "ШЕУ” не забезпечило безпеку дорожнього руху по вул. Грінченка, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів НОМЕР_1, "Сітроен" та "Рено". Оскільки існує договір страхування між КП “ШЕУ” та акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", то сума на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди повністю підлягала до відшкодування страховою компанією.
Проте з такими висновками суду не можна безспірно погодитися, оскільки при обрахуванні суми, яка підлягає до відшкодування кожним з відповідачів, суд не врахував обставини, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Згідно договору страхування цивільної відповідальності № 25/80 від 16 березня 2006 року, укладеного між КП "ШЕУ” та акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (т. 1, а.с. 223-224), страхова сума за договором складає 150 тис. грн. Страхове відшкодування розподіляється наступним чином: заподіяння шкоди здоров`ю третіх осіб - 60 тис. грн. при граничній сумі виплати на одного потерпілого 10 тис. грн.; заподіяння шкоди майну фізичних (юридичних) осіб - 90 тис. грн., але не більше суми фактичних збитків.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вирішуючи спір суд зазначених вимог закону не врахував, оскільки сума, яка підлягала до виплати позивачам, перевищувала суму страхового відшкодування. Різницю між сумою страхового відшкодування та завданими матеріальними збитками, суд необгрунтовано стягнув з страхової компанії, не з'ясував яким чином відшкодувати завдані позивачам збитки, з врахуванням суми страхового відшкодування.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені недоліки й не перевірив належно доводи апеляційних скарг, в рішенні не зазначив конкретні обставини та факти, що спростовують доводи апелянтів, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначене свідчить, що судові рішення не можуть залишатися в силі, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.