Про  стягнення 16 792,91 грн.

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2008 р.№ 5/105-08    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Дерепи В.І., суддів   Грека Б.М., Стратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на   рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 липня 2008 року у справі № 5/105-08 за позовом    відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до   відкритого акціонерного товариства "Дніпровський крохмалопатоковий комбінат" про  стягнення 16 792,91 грн. участю представників сторін: від позивача –Козак Т.В. відповідача –Хрієнко В.М., Москаленко О.С. ВСТАНОВИВ: В січні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Дніпровський крохмалопатоковий комбінат" заборгованості за договором № 5 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів (субспоживачів) Дніпропетровської області від 28.12.2002 року у розмірі 16 792,91 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2008 року (суддя –С.Шевченко), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 липня 2008 року (головуючий –І.Тищик, судді –І.Сизько, Л.Чоха), у позові відмовлено. В касаційній скарзі, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв’язку з їх невідповідністю нормам матеріального і процесуального права та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог. Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України). Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 28 грудня 2002 року між Верхньодніпровським районом електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” (Енергопостачальник), та ВАТ „Дніпровський крохмалопатоковий комбінат” (Споживач) був укладений договір №5 про постачання електричної енергії, відповідно до якого сторони зобов’язалися: позивач –постачати електричну енергію у визначених договором обсягах, відповідач –оплачувати фактично спожиту електричну енергію згідно з діючою ціною, визначеною договором. Згідно структурної схеми підключення відповідача до мережі Енергопостачальника та однолінійної схеми електропостачання підприємства-відповідача, підписаних та скріплених печатками сторін, лінія електропередач Л-367 являється лінією, через яку основний споживач „Придніпровська залізниця” передає електроенергію субспоживачу –ВАТ „Дніпровський крохмалопатоковий комбінат”. Сторони не дійшли згоди щодо правомірності нарахування споживачу суми втрат електричної енергії на ділянці електромережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відповідача, на балансі якого перебуває зазначена ділянка мережі. Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 та зареєстрованими в Мінюсті України 02.08.96р. за № 417/1442. Відповідно до п. 6.25 ПКЕЕ у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі. Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі. Відповідно до приписів вказаної норми сторонами було узгоджено низку додатків до договору від 28.12.2002р., у тому числі: - перелік місць встановлення електролічильників (додаток № 2.1а - а.с.101), - форма звіту про споживання електричної енергії, з графами в яких відображаються втрати в лінії електропередач та трансформаторі (додаток № 5 - а.с. 102), - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 6 - а.с.53), - розрахунок втрат електроенергії в лінії Л367 ВАТ „Дніпровський КПК” –„ВД-Тягова” (додаток №7 - а.с.103). Таким чином, відповідно до діючого законодавства та умов договору розрахунок втрат електроенергії здійснюється розрахунковим шляхом у відповідності з умовами договору. Відповідач не заперечує свого обов’язку щодо оплати втрат активної енергії на ділянці електромережі, яка перебуває на його балансі, однак, наполягає на тому, що вартість даних втрат повинна обчислюватися за формулою, визначеною додатком №7 до договору. Відповідно до акту звірки обсяг спожитої відповідачем електроенергії за червень 2006 року  становив 3 474 228 кВтг (а.с. 65); зазначений обсяг відображений в звіті відповідача за червень 2006р.; втрати активної енергії в ЛЕП та ТМ відображені в графах 10,11 звіту; вартість спожитої енергії відповідно звіту становила 862 512,10 грн. (а.с.47); сплачено відповідачем за червень 864717,15 грн.(а.с.49).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом відповідач заборгованості за спожиту у червні 2006 року електроенергію не мав. Нарахування позивачем вартості спожитої електроенергії на підставі акту №6 по Верховцевській дистанції електропостачання (а.с.41) колегія вважає неправомірним. Даний порядок нарахування суперечить приписам чинного законодавства та умовам договору; вказаний акт являється одностороннім документом, наданим особою, яка не є стороною у договорі, внаслідок чого не може бути прийнятий до уваги. Доводи касаційної скарги висновків місцевого та апеляційного господарського судів не спростовують і підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2008 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 липня 2008 року не вбачається. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд ПОСТАНОВИВ: касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 липня 2008 року у справі за № 5/105-08 – без змін.

Головуючий, суддя  В.Дерепа Суддя Б.Грек Суддя    Л.Стратієнко