29.01.2009 
                                                                                                 Справа № 2-364/09

  РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      
      
      
      
            
  (З А О Ч Н Е)

  29 січня 2009 року Дніпровський районний суд в складі:

  Головуючого судді
      
      
   Гончарука В.П.

  При секретарі
      
      
               Рябому Д.С.

   
      
  Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом  Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” до 
  ОСОБА_1
  , 3-тя особа: ВГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням,-

  ВСТАНОВИВ:

  Позивач  Державне підприємство „Дарницький вагоноремонтний завод” звернулося до суду з позовом до відповідача 
  ОСОБА_1
    про визнання її такою, що втратила право користуватися жилою площею посилаючись на те, що відповідачка зареєстрована в гуртожитку по 
  АДРЕСА_1
  , що знаходиться на балансі позивача. Виключне право на проживання в гуртожитку надається працівникам заводу. Відповідач прописаний в гуртожитку з грудня 2004 року, на посаді  начальника ВМТПЗ  ДП „Дарницький вагоноремонтний завод”, пропрацювала з 23.10.2001 – 14.03.2007 року, звільнена  за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

  На даний час відповідач в гуртожитку не проживає,  житло не займає,  за користування житлом  та комунальні послуги не сплачує.

  Відповідно до ч.2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Згідно до  72  ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

  У зв”язку з тим, що відповідач на ДП „Дарницький вагоноремонтний завод” не працює, в гуртожитку за місцем реєстрації не проживає більше шести місяців, тому на даний час не має жодних правових підстав для подальшого проживання та продовження реєстрації відповідача в гуртожитку.

  Представник позивачка в судове засідання не з”явився, але до суду надійшла заява від нього про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

  Відповідачка в судове засідання не зявилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. Позивачем було опубліковано оголошення в газеті 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   від 18.12.2008 року за № 238 про день та час розгляду справи, причини неявки відповідача суду невідомі, в зв”язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти по справі заочне рішення відповідно до ст.224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

  Третя особа до суду також не з”явилася, про причини неявки до суду не повідомила, належним чином повідомлялася, про день та час розгляду справи в суді.

  Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка зареєстрована в гуртожитку по 
  АДРЕСА_1
   (а.с. 12), що знаходиться на балансі позивача (а.с. 8). Виключне право на проживання в гуртожитку надається працівникам заводу. Відповідач прописаний в гуртожитку з грудня 2004 року, на посаді  начальника ВМТПЗ  ДП „Дарницький вагоноремонтний завод” (а.с. 7), пропрацювала з 23.10.2001 – 14.03.2007 року, звільнена  за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 6).

  На даний час відповідач в гуртожитку не проживає,  житло не займає,  за користування житлом  та комунальні послуги не сплачує.

  Місцезнаходження відповідача до цього часу не відоме. Всі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення, виконуються виключно позивачем.

   Та обставина, що відповідач не проживає в гуртожитку більше шести місяців підтверджується також актами, затвердженими ДП „Дарницький вагоноремонтний завод” від 28.01.2008 р.,28.04.2008 р., 28.07.2008 р. (а.с.9-11).

  Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача та членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

  Враховуючи, що відповідач не проживає в гуртожитку по вул. 
  АДРЕСА_1
   у м.Києві більше ніж 6 місяців, тобто більше встановленого законом строку, не оплачує житло, не піклується ним, суд знаходить необхідним визнати таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням у зазначеній вище квартирі.

  В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України відповідачем має бути відшкодовані позивачу судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн., а також витрати пов”язані
   
  з оголошенням в пресі в розмірі 300 грн
  .

  На підставі ст. 71,72, 104 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 58, 60, 208,  209, 212, 213, 214, 215, 218    ЦПК України, суд,-

  ВИРІШИВ
  :

  Позов Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” до 
  ОСОБА_1
  , 3-тя особа: ВГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням  задовольнити.

  Визнати 
  ОСОБА_1
   такою, що втратила право користуватися житловою площею у гуртожитку по 
  АДРЕСА_1
  .

  Стягнути з 
  ОСОБА_1
   на користь Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” 8 грн. 50 коп. державного мита, 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення,
   
  витрати пов”язані
   
  з оголошенням в пресі
   в розмірі 300 грн
  ., 
  а всього 316 (триста шістнадцять) грн. 00 коп.

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Суддя