22.01.2009
Справа №2-203/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 січня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Антипової Л.О.,
при секретарі Арюліної А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
,
ОСОБА_3
, треті особи: Головне управління юстиції у Чернігівській області, приватний нотаріус
ОСОБА_4
, ЗАТ «Терра- Банк» про визнання довіреності та договору купівлі-продажу квартири недійсними, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка просить суд визнати довіреність, видану від її імені на ім’я
ОСОБА_2
, посвідчену державним нотаріусом Гринь Л.А., Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області 21.06.2005 року та договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1
від 12.08.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу
ОСОБА_4
недійсними, посилаючись на те, що вона таких повноважень
ОСОБА_2
не надавала, ніяких довіреностей не підписувала, в м. Носівка ніколи не перебувала, наміру на відчуження своєї квартири не мала, іншим житлом не забезпечена, про наявність вказаних правочинів дізналась випадково, їй ніхто не перешкоджав користуватись квартирою .
У судовому засіданні разом з представником позов підтримали та просять його задовольнити.
Відповідачі до суду на неодноразові виклики не з’явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, що дає підстави до розгляду справи у їх відсутності та ухвалення заочного рішення відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України.
Представник третьої особи - Головного управління юстиції у Чернігівській області до суду не з’явився, про слухання справи повідомлявся належним чином. До суду надійшла заява, в якій просить слухати справу у його відсутності, оскільки відносно державного нотаріуса Гринь Л.А. порушено кримінальну справу, яка є предметом розгляду Деснянського районного суду м. Києва, у зв’язку з чим вона перебуває під вартою та знаходиться в СІЗО №13 м. Києва.
Третя особа нотаріус
ОСОБА_4
пояснив, що до нього 12.08.2005 року звернулась
ОСОБА_2
та
ОСОБА_3
з проханням посвідчити договір купівлі-продажу
АДРЕСА_1
. При цьому були надані оригінали: свідоцтва про право власності на квартиру, довіреності від імені
ОСОБА_1
та ім’я
ОСОБА_2
, довідка-характеристика БТІ, паспорти, ідентифікаційні коди. Ним було перевірено дійсність довіреності, шляхом наявності її в реєстрі та відсутності заборон на вказану квартиру, після чого сторони підписали договір, який він посвідчив.
Представник 3-ї особи ЗАТ «Терра- Банк» в судове засідання з»явився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що спірна квартира була придбана
ОСОБА_3
за рахунок кредитних коштів, які були одержані на підставі кредитного договору №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року укладеного з ЗАТУБМС «Інвест-Кривбас Банк», правонаступником якого був ЗАТ «Інвест-Кредит Банк», на даний час « Терра –Банк».
В якості забезпечення зобов»язань по кредитному договору
ОСОБА_3
передав придбане нерухоме майно банку відповідно договору іпотеки №
НОМЕР_2
посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
ОСОБА_4
12 серпня 2005 року, за реєстровим №9370.
15.01.2007 року постійно діючим третейським судом при товарній біржі «Фінансовий капітал» було прийняте рішення, по справі №1/16 про стягнення заборгованості з
ОСОБА_3
за кредитним договором №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року за рахунок реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1
, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №
НОМЕР_2
від 12.08.2005 року в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року. Представник 3-ї особи вважає, що всі дії були правомірними, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши позивача та її представника, представника третьої особи ЗАТ «Терра- Банк», третю особу
ОСОБА_4
, вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено що
ОСОБА_1
, згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.09.1998 р. належала квартира
АДРЕСА_1
(а.с.7).
Відповідно до довідки Ф.3 (а.с.8)
ОСОБА_1
зареєстрована у квартирі
АДРЕСА_1
з 1966 року. Станом на 18.07.2007р. з реєстрації за вказаною адресою не знята.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2005 року
ОСОБА_1
видала довіреність на ім’я
ОСОБА_2
щодо підготовки документів та оформлення договору купівлі-продажу
АДРЕСА_1
(а.с.43). Вказана довіреність була посвідчена державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А.
Оспорюючи дійсність вказаної довіреності, позивач посилається на те, що у Носівську державну нотаріальну контору Чернігівської області вона ніколи не їздила, довіреності не видавала та не підписувала її, з
ОСОБА_2
незнайома.
З матеріалів справи вбачається, що за адресою місця проживання
ОСОБА_2
мешкають інші особи, на користь яких
ОСОБА_2
відчужила свою квартиру 16.03.2004 року, які звернулись до суду із заявою, повідомивши про вказаний факт, а у договорі купівлі-продажу спірної квартири 12.08.2005 року відповідач вказувала саме цю адресу місця проживання, де фактично не мешкала вже більше року.
Відповідач
ОСОБА_3
, як пояснив представник 3-ї особи ЗАТ «Терра- Банк», спірну квартиру придбав за рахунок кредитних коштів, які були одержані на підставі кредитного договору №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року укладеного з ЗАТУБМС «Інвест-Кривбас Банк», правонаступником якого був ЗАТ «Інвест-Кредит Банк», на даний час « Терра –Банк
В якості забезпечення зобов»язань по кредитному договору
ОСОБА_3
передав придбане нерухоме майно банку відповідно договору іпотеки №
НОМЕР_2
посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
ОСОБА_4
12 серпня 2005 року, за реєстровим №9370.
15.01.2007 року постійно діючим третейським судом при товарній біржі «Фінансовий капітал» було прийняте рішення, по справі №1/16 про стягнення заборгованості з
ОСОБА_3
за кредитним договором №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року за рахунок реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1
, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №
НОМЕР_2
від 12.08.2005 року в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №
НОМЕР_1
від 11 серпня 2005 року. Як ними встановлено в процесі виконання рішення,
ОСОБА_3
перебуває у розшуку.
У судовому засіданні встановлено, що після відчуження квартири позивач продовжувала проживати в ній, і лише незадовго до звернення до суду до неї звернулись представники банку, в іпотеці якого, як пізніше з»ясувалось, знаходилась квартира, які встановили, що вона там постійно мешкає.
В процесі розгляду справи судом призначалась судово-почеркознавча експертиза на предмет встановлення належності підпису позивача на дорученні на ім.»я
ОСОБА_2
Як вбачається з акту №8391 здачі-приймання висновку судового експерта №8391 підпис від імені
ОСОБА_1
в графі «Підпис:» в довіреності ВСА №
НОМЕР_3
від 21 червня 2005 року – виконано не
ОСОБА_1
, а іншою особою з наслідуванням підпису
ОСОБА_1
(а.с.148-153)
На підставі вказаної довіреності, 12.08.2005 року
ОСОБА_2
, діючи від імені
ОСОБА_1
, уклала договір купівлі-продажу, за яким відчужила
АДРЕСА_1
на користь
ОСОБА_3
(а.с.6).
Згідно повідомлення БТІ м.Києва (а.с.9). з 12.08.2005 року квартира
АДРЕСА_1
ОСОБА_1
не належить.
Виходячи з наведеного та аналізуючи добуті докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що
ОСОБА_1
наміру на відчуження квартири не мала, довіреності з цією метою не видавала, тому довіреність на ім.»я
ОСОБА_2
має бути визнана недійсною, а також всі подальші правочини по відношенню спірної квартири, а саме договір її купівлі – продажу на користь
ОСОБА_3
також має бути визнаний недійсним.
Щодо рішення третейського суду при товарній біржі « Фінансовий капітал» про стягнення заборгованості з
ОСОБА_3
шляхом реалізації нерухомого майна, тобто спірної квартири, воно для вирішення даного спору не є преюдиційним.
Відповідно до ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьої, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України, тобто однією з підстав недійсності правочину є вчинення його без волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У судовому засіданні встановлено, що
ОСОБА_1
іншим житлом, крім спірної квартири, не забезпечена, постійно у ній мешкає, має похилий вік, одинока, тому укладення оспорюваних довіреності та договору купівлі-продажу квартири не відповідає її інтересам, а правочини укладені з порушення чинного законодавства, мають бути визнані недійсними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов доведено, тому він підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 228, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 244, 245 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати довіреність, видану від імені
ОСОБА_1
на ім’я
ОСОБА_2
, посвідчену державним нотаріусом Гринь Л.А., Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області 21.06.2005 року та договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1
від 12.08.2005 року укладений між
ОСОБА_2
від імені
ОСОБА_1
та
ОСОБА_3
, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу
ОСОБА_4
недійсними.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м.Києва за заявою про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя