Про розірвання шлюбу

                                                                                                                                 
  Справа № 2- 3195/08

  Рішення

  Іменем  України

       
      
   09 січня 2009 року   Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

       Головуючого - судді  
      
  - Коваленко І.В.

       при секретарі  
      
      
  - Карпенко І.П.

       розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
   про розірвання шлюбу,

  Встановив:

  Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.05.2004 р. Від шлюбу дітей не мають.

  ОСОБА_1
   звернулась з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через те, що в них різні погляди на подружнє життя, ведення домашнього господарства, між ними постійно виникають сварки. Це призвело до припинення шлюбних відносин, повної втрати взаємоповаги та будь-яких почуттів. Шлюбні відносини між ними припинені з квітня 2008 року, і з цього ж часу вони не ведуть спільне господарство та не мають спільного бюджету. Оскільки сім’я розпалась остаточно, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, позивачка просила шлюб розірвати.

  Позивачка надала суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала повністю, а також просила його задовольнити без надання строку на примирення. Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу, просила  покласти на неї.

      
  Відповідач, надавши  до суду письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги повністю, просив розглядати справу у його відсутність.

      
  З урахуванням зазначеного суд уважає, що в справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи у їх відсутність.

      
  Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі,  зареєстрованому 08 травня 2004 року відділом реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 
  НОМЕР_1
  . Від шлюбу дітей не мають. Наміру поновлювати шлюбні відносини з відповідачем позивачка не має, що підтверджується її письмовою заявою.

          
      
  Суд уважає, що вищевикладене дає підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання сторін по справі, як подружжя, та вказує на те, що збереження їхньої сім’ї стало неможливим.

           
      
  Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            
      
  Враховуючи викладене, позов позивача підлягає задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме  інтересам  обох сторін.

            
      
  Зобов’язання по оплаті  державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу, суд покладає на  позивача.



  На підставі ст.ст. 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

  ВИРІШИВ:



            
      
  Позов 
  ОСОБА_1
   задовольнити.



  Шлюб, укладений  08 травня 2004 року між 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 
  НОМЕР_1
   – розірвати.



  При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з 
  ОСОБА_1
   на користь держави мито в сумі 17 грн.

  ОСОБА_2
   від сплати мита звільнити.

              Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення
  .

                        Суддя: