11.02.2009 
                                                                    Справа № 2-325/1–09 р.









                               Р І Ш Е Н Н Я



                              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И





             11 лютого  2009 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

  головуючого судді 
      
      
      
      
      
      
  Кияшка О.А.

  при секретарі  
      
      
      
      
      
      
            Плотніченку О.П.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
   про стягнення боргу за договором позики,



                                               В С Т А Н О В И В :

    Позивач  звернувся  до суду з позовом про стягнення з 
  ОСОБА_2
   боргу за договором позики вказуючи, що 19 листопада 2004  року  відповідач під розписку взяв у нього в борг 3000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 15 000 грн. Відповідно  до  умов усного договору  відповідач  зобов’язувався  повернути  суму  в  розмірі 15 000 грн. в строк до 19 берзня 2005 року. Вказує,  що  на  його  вимогу  повернути  кошти  відповідач  позичену  суму  коштів  не  повернув. Просить  суд  стягнути  з  відповідача  на  його  користь суму  боргу  в  з урахуванням   індексу  інфляції  в  розмірі  15 000  грн.  та  3 %  річних  у  розмірі  1350  грн., а всього суму 16 350 грн. та судовий збір  в  розмірі  51  грн.  та  витрати  інформаційно – технічне забезпечення  розгляду  справи  в  розмірі  30  грн.

  У  судовому  засіданні    позивач  уточнив  позовні  вимоги   та  просив  суд  стягнути  з  відповідача  на користь  позивача  суму  боргу  в  розмірі  47334, 61 коп. з урахуванням індексу інфляції,  3%  річних  в  розмірі 32 177  грн. 50 коп.,   судові  витрати  по  справі в розмірі 167 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. мотивуючи  збільшення  позовних  вимог  тим,  що  розрахунок  сум заборгованості  проводився  станом  на  14 вересня 2007  року,  однак  на  момент  розгляду  справи   відповідач  суму  боргу  не  повернув.

  Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і вказав, що коштів у розмірі 3000 дол. США у позивача він не брав, розписку про позику грошей він написав під його погрозами.

  Допитанмй в судовому засіданні в якості свідка 
  ОСОБА_3
  . підтвердив факт добровільного написання відповідачем розписки про отримання ним від позивача коштів у розмірі 3000 дол. США.

  Суд вислухавши пояснення позивача, відповідача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягає частковому задоволенню.

  Заслухавши  представника відповідача,  вивчивши  матеріали справи,  суд  прийшов  до  наступного висновку.

  Як встановлено в судовому засіданні, 19 листопада 2004 року позивачем надано в борг відповідачу 3000 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 15000 грн.

  Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається в письмовій формі.

  Зазначена форма закону дотримана, що підтверджується розпискою відповідача від 19 листопада 2004 року (а.с. 5).

  Згідно даної розписки відповідач зобов’язувався повернути борг до 19 березня 2005 року.

            Відповідачем на день подання позову до суду сума боргу не повернута.

            Відповідно  до  ст. 526  ЦК  України, зобов’язання  має  виконуватись  належним  чином   відповідно до  умов  договору  та  вимог  законодавства.

           Згідно  зі   ст.  610  ЦК  України, порушенням  зобов’язання  є  його  невиконання  або  виконання  з  порушенням  умов,  визначених  змістом  зобов’язання.

           Згідно  із  ст.  625  ЦК  України,  боржник  не звільняється  від  відповідальності  за  неможливість  виконання  зобов’язання.  Боржник,  який  прострочив  виконання  грошового  зобов’язання,  на  вимогу  кредитора  зобов»язаний  сплатити  суму  боргу   з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за  весь  час  прострочення,  а  також  три проценти  річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір  процентів  не  встановлений  договором  або  законом.

         Враховуючи  викладене,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  знайшли  часткове  підтвердження  в  судовому  засіданні   і  підлягають частковому задоволенню.

          Таким чином, оскільки відповідач борг своєчасно не повернув, з  відповідача  на  користь  позивача  підлягає  стягненню сума  боргу  з урахуванням індексу  інфляції  та  три  відсотки річних  від  простроченої  суми  за  весь  час  прострочення в розмірі 22 440 грн.

         Крім  того, згідно ст. 88  ЦПК  України, потрібно стягнути з відповідача на користь позивача  сплачені  ним  і  документально  підтверджені  судові  витрати.

  Таким  чином, з  відповідача  на  користь  позивача  підлягають  стягненню  судові  витрати - судовий  збір в  розмірі  167, 00  три  та   витрати  на  інформаційно – технічне   забезпечення  розгляду  справи  в  розмірі  30  грн.

  Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 25 217 грн. 60 коп.

            Вимога позивача про стягнення з відповідача за надання правової допоги задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена документально.

  На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215,  218   ЦПК України  ст.ст. 526, 610, 625, 1047, 1049  ЦК України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В :

  Позов 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
   про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

      
  Стягнути з 
  ОСОБА_2
   на користь 
  ОСОБА_1
   суму боргу у розмірі 22440 грн. 00 коп., три відсотки річних у розмірі 2580 грн. 60 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 167 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп., а всього 25217 грн. 60 коп.

      
  У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

  Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.





      
  Суддя