06.02.2009 
  Справа № 2-231/09

  Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  (з а о ч н е   р і ш е н н я)

      
  06 лютого 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

  головуючого судді -
      
      
  Бірси О.В.

  при секретарі -
      
      
  Шевчук К.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Києві цивільну справу за позовом 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , треті особи: 
  ОСОБА_3
  , ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,-

  В С Т А Н О В И В:

  Позивач 
  ОСОБА_1
   звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить  визнати 
  ОСОБА_2
   таким, що втратив право користування жилим  приміщенням – 
  АДРЕСА_1
  . Свої позовні вимоги позивач мотивує тим,  що вона є власником спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності та договору дарування, відповідач 
  ОСОБА_2
   колишній чоловік її матері, який з грудня 2003 року був зареєстрований у спірній квартирі але фактично ніколи на спірній житловій площі не проживав і фактичне його місце знаходження на даний час не відомо. З того часу відповідач квартирою не цікавиться, комунальні послуги не сплачує.

  В судовому засіданні позивач 
  ОСОБА_1
   позовні вимоги підтримала і просила суд  визнати 
  ОСОБА_2
   таким, що втратив право користування жилим приміщенням – 
  АДРЕСА_1
   та розглянути справу  заочно, постановити заочне рішення у зв’язку з неявкою до суду відповідача.

  Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

  Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач  не заперечує проти такого вирішення справи.

  Третя особа 
  ОСОБА_3
   позовні вимоги позивача підтримала і пояснила, що відповідач її колишній чоловік. В грудні 2003 року за її згодою та згодою доньки, як власників, відповідач був зареєстрований в спірній квартирі, але фактично в квартиру ніколи не поселявся і не мав наміру там проживати, житлом ніколи не цікавився. За час шлюбу  вони проживали в квартирі її матері по пр. Маяковського в м. Києві, а після розірвання шлюбу відповідач змінив місце проживання і місце його проживання їй не відомо.

  Представник третьої особи ВГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з’явився, надали суду заяву про слухання справи у відсутності представника.

  Вислухавши  пояснення позивача, третьої особи 
  ОСОБА_3
  , свідків 
  ОСОБА_4
  , 
  ОСОБА_5
  , 
  ОСОБА_6
  , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

  Судом встановлено, що позивач 
  ОСОБА_1
   є власником 
  АДРЕСА_1
   на підставі договору дарування (а.с.5) та свідоцтва про право власності на житло (а.с.10). Відповідач був зареєстрований у спірній квартирі з грудня 2003 року як чоловік її матері, але фактично в квартиру ніколи не поселявся і ніколи в ній не проживав. В травні 2008 року шлюбів з відповідачем мати розірвала (а.с.7).

  Як пояснила в судовому засіданні позивач 
  ОСОБА_1
  ,  відповідач 
  ОСОБА_2
   ніколи не мав намір поселятись у її квартиру, його цікавила лише реєстрація, фактично відповідач проживав з її матір’ю в квартирі бабусі. В спірну квартиру він ніколи не поселявся і житлом не цікавився, не ніс ніяких витрат по його утриманню, не сплачував комунальних послуг.

  Допитані в судовому засіданні свідки 
  ОСОБА_4
   та 
  ОСОБА_5
  , сусіди позивача, показали, що тривалий час проживають проживають в 
  АДРЕСА_1
  , спілкуються з позивачем та її бабусею, бувають в квартирі, але відповідача там ніколи не бачили, він в квартиру ніколи не приходив, про те, що 
  ОСОБА_3
   була заміжня за відповідачем їм відомо лише зі слів.

  Свідок 
  ОСОБА_6
  . в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в квартирі онуки, а донька з чоловіком проживали в її квартирі по пр. Маяковського в м. Києві. За згодою  позивача та її доньки відповідач був зареєстрований в спірній квартирі, але ніколи  квартирою не цікався, не поселявся в квартиру, за весь час бував в квартирі лише декілька разів, коли вони приходили до неї в гості.

  Відповідно до ст. 72 ЖК України, особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

  Статтею 71 ЖК України  встановлено, що при тимчасовій  відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

  Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач 
  ОСОБА_2
   протягом тривалого часу не проживає на спірній житловій площі, не вносить комунальні платежі  за квартиру, його особисте майно в квартирі відсутнє, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

  На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, 10, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В:

  Позов 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , треті особи: 
  ОСОБА_3
  , ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею - задовольнити.

  Визнати 
  ОСОБА_2
  , 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року народження таким, що втратив право користування житловою площею в 
  АДРЕСА_1
  .

  Зобов’язати ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти 
  ОСОБА_2
   з реєстраційного обліку за адресою: 
  АДРЕСА_1
  .

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду  та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  рішення. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються  Апеляційному  суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України,  рішення набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

  С у д д я: