04.02.2009 
  Справа № 2-410/09

  Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  (з а о ч н е   р і ш е н н я)

      
  04 лютого 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

  головуючого судді -
      
      
  Бірси О.В.

  при секретарі -
      
      
  Шевчук К.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Києві цивільну справу за позовом 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , третя особа ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,-

  В С Т А Н О В И В:

  Позивач 
  ОСОБА_1
   звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить  визнати 
  ОСОБА_2
   таким, що втратив право користування жилим  приміщенням – 
  АДРЕСА_1
  . Свої позовні вимоги позивач мотивує тим,  що він є власником спірної квартири на підставі договору дарування від 22 серпня 2007 року, відповідач 
  ОСОБА_2
   його батько, який з весни 2005 року на спірній житловій площі не проживає і фактичне його місце знаходження не відомо. З того часу відповідач  квартирою не цікавиться, комунальні послуги не сплачує.

  В судовому засіданні позивач 
  ОСОБА_1
   позовні вимоги підтримав і просив суд  визнати 
  ОСОБА_2
   таким, що втратив право користування жилим приміщенням – 
  АДРЕСА_1
   та розглянути справу  заочно, постановити заочне рішення у зв’язку з неявкою до суду відповідача.

  Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

  Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач  не заперечує проти такого вирішення справи.

  Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надали суду заяву про слухання справи у відсутності представника.

  Вислухавши  пояснення позивача, свідка 
  ОСОБА_3
  , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

  Судом встановлено, що позивач 
  ОСОБА_1
   є власником 
  АДРЕСА_1
   на підставі договору дарування (а.с.9). З 2001 року в квартирі, за згодою колишньої власниці - його бабусі, в квартирі був зареєстрований відповідач (а.с.10). З весни 2005 року відповідач 
  ОСОБА_2
   на спірній житловій  не проживає і речі його в квартирі відсутні, про  що свідчать акти  ЖРЕО № 414 від 20 травня 2008 року та 13 серпня 2008 року (а.с.5-6).

  Як пояснив в судовому засіданні позивач 
  ОСОБА_1
  ,  відповідач 
  ОСОБА_2
   весною 2005 року покинув  його квартиру добровільно, забрав всі свої речі і з того часу  житлом не цікавиться, місце їх  проживання йому  не відомо.

  Свідок 
  ОСОБА_3
   в судовому засіданні пояснила, що знає позивача та відповідача  як сусідів, відповідач 
  ОСОБА_2
    зловживав спиртними напоями, вів антисоціальний спосіб життя, зарекомендував себе за місцем проживання з негативної сторони. З весни 2005 року він в квартирі не проживає, вона була присутня при обстеженні квартири і підписувала акти про те, що відповідач в квартирі не проживає і речі його в квартирі відсутні. Свідок також доповнила, що і в мікрорайоні вона відповідача не зустрічала.

  Відповідно до ст. 72 ЖК України, особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

  Статтею 71 ЖК України  встановлено, що при тимчасовій  відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

  Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач 
  ОСОБА_2
   протягом тривалого часу не проживає на спірній житловій площі, не вносить комунальні платежі  за квартиру, його особисте майно в квартирі відсутнє, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

  На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, 10, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В:

  Позов 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , третя особа ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею - задовольнити.

  Визнати 
  ОСОБА_2
  , 1958 року народження таким, що втратив право користування житловою площею в 
  АДРЕСА_1
  .

  Зобов’язати ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві  зняти 
  ОСОБА_2
   з реєстраційного обліку за адресою: 
  АДРЕСА_1
  .

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду  та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  рішення. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються  Апеляційному  суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України,  рішення набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

  С у д д я: