15.07.2008 

Справа № 22Ц - 2207/2008 р.                                             Головуючий  у 1-й інстанції Оладько С.І.

Категорія  27                                                                         Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.

У Х В А Л А

Іменем             України.

15 липня 2008 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого -  судді Сліпченка О.І.

суддів:  Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.

при секретарі  Гриньовій  С.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради Київської області на  рішення Ірпінського міського суду Київської області від 2  квітня   2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Ірпінської міської ради, Ірпінського міського голови ОСОБА_2 про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача,  перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2008 року ОСОБА_1.  звернувся  в  суд із вказаним позовом і  просив зобов'язати Ірпінську  міську  раду  укласти з   ним  договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,2200га, яка знаходиться за адресоюАДРЕСА_1та посвідчити  його  нотаріально. 

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що   на підставі договору оренди від 4.11.2004року терміном на 10 років він користується земельною ділянкою площею  0,2200га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  У 2005році ним подано заяву про купівлю  земельної ділянки і рішенням сесії  Ірпінської міської ради від 26.12.2005року йому надано дозвіл на викуп цієї земельної ділянки. Після проведення грошової оцінки земельної ділянки 16 березня 2006року Ірпінською міською радою прийнято рішення про продажу йому вказаної земельної ділянки, проте відповідач договір купівлі-продажу в установленому законом порядку із ним не укладає, що вважає порушенням свого права.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 2  квітня   2008 року позов  задоволено.  Зобов'язано Ірпінську  міську  раду  укласти з   ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,2200га, яка знаходиться за адресоюАДРЕСА_1з нотаріальним посвідченням даного договору.

В апеляційній скарзі Ірпінська міська рада просить рішення суду скасувати, ухвалити нове  рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на  невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального  права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення  про  задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що станом на  16.03.2006року  між Ірпінською міською радою і ОСОБА_1. було досягнуто всіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач погодився продати земельну ділянку позивачу за ціною 67 364грн. і прийняв  від нього кошти у вказаній сумі в якості оплати за  земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки  вони  є обґрунтованими  та  відповідають вимогам закону.

Статтею 128 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву(клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та  її розмір. Міська рада у місячний термін розглядає заяву  і приймає рішення  про  продаж земельної ділянки  або  про відмову в продажу із зазначенням  причин відмови.

Суд встановив, що  4.11.2004року ОСОБА_1. і  Ірпінська міська рада уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач як орендар, отримав  від відповідача у строкове ( терміном 10 років)  платне володіння і користування земельну ділянку, площею 0,2200га для ведення  особистого селянського господарства,  яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням 42 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради від 26.12.2005року  ОСОБА_1. дозволено викуп земельної ділянки  площею 0,2200га,  яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням 46 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради від 16.03.2006року затверджено оцінку вартості земельної ділянки та вирішено продати у власність  ОСОБА_1. земельну ділянку площею 0,2200га,  яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оплату вартості земельної ділянки здійснити в розмірі 67 364грн.

26.06.2007року  позивач сплатив по квитанції на рахунок Ірпінської міської ради гроші в сумі 67 364грн. в  якості оплати за придбання  земельної  ділянки.

На час звернення із позовом в суд Ірпінська міська рада відмовилась від  укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки із позивачем.

Встановивши  вказані  обставини,  суд  правильно виходив із того, що ОСОБА_1.  вчинив всі передбачені законом  дії   для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки: звернувся із заявою до Ірпінської міської ради про наміри купити земельну ділянку,  провів оплату земельної ділянки за ціною, погодженою обома сторонами договору, а  Ірпінська міська рада прийняла рішення про продажу земельної ділянки позивачу, прийняла від нього кошти в рахунок оплати за земельну ділянку. Судом  вірно  визначено, що  за вказаних обставин наступні дії відповідача по відмові в укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки  є неправомірними  і  обґрунтовано  зобов'язав  Ірпінську міську раду  укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про оренду землі»  орендар, який відповідно до  закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має  переважне право  на придбання її  у власність у разі продажу цієї  земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну,  за якою вона продається,  а в разі  продажу на аукціоні - якщо  його  пропозиція  є  рівною з пропозицією,  яка є найбільшою із  запропонованих  учасниками аукціону.

З врахуванням   вказаних  вимог  закону суд  правильно  виходив  із того, що   на спірні правовідносини  не поширюються вимоги ст.134 Земельного кодексу України щодо  обов'язковості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах, оскільки на  момент прийняття Ірпінською міською радою рішення про продажу земельної ділянки позивачу, вказана земельна ділянка знаходилась  у його користуванні (оренді).

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального   і процесуального  права.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано  положення ст.ст.6,627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні  договору є необґрунтованими, оскільки  суд  правильно встановив, що Ірпінська міська рада прийнятими рішеннями  сесії  від 26.12.2005року  та  від 16.03.2006року, прийняттям від позивача   грошових коштів в рахунок оплати за земельну ділянку  висловила свою волю на продажу земельної ділянки ОСОБА_1.

Інші доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального  права не заслуговують на увагу і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  Ірпінської міської ради Київської області  відхилити.

Рішення   Ірпінського міського суду Київської області від 2  квітня   2008 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  нею законної сили.