23.02.2009 
  Справа №2-239/09

  Р І Ш Е Н Н Я

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  “23”  лютого 2009 р.                                                                                        м. Київ

  Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

  Головуючого – судді                                            САВЛУК Т.В.

  при секретарі                                                        Рибалка Г.М.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва позовну заяву 
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , третя особа Головне управління юстиції у місті Києві  про визнання права власності на спадкове майно,

  в с т а н о в и в:

  ОСОБА_1
  , звертаючись з позовом до суду, просить  визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті 
  ОСОБА_3
  , яка складається з   Ѕ частини автомобіля ГАЗ-21 11965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  .

  Позивач 
  ОСОБА_1
   в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року померла її матір , 
  ОСОБА_3
  . На випадок смерті 
  ОСОБА_3
   залишила заповіт, в якому заповіла позивачу 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,042 га, розташовану по 
  АДРЕСА_1
  ; 7/12 частин гаражного боксу №416 у Гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-1», що розташований по 
  АДРЕСА_2
   та 1/6 частину квартири 
  АДРЕСА_3
  . Однак, 
  ОСОБА_3
   помилково в заповіті не вказала , що заповідає позивачу Ѕ частину автомобіля ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , свідоцтво про право на спадщину за законом на яку вона отримала 04 серпня 2005 року після смерті її чоловіка, 
  ОСОБА_4
  , який помер 
  ІНФОРМАЦІЯ_2
   року. Свідоцтво про право на спадщину за законом на іншу Ѕ частину спірного  автомобіля, після смерті батька,  отримала відповідач по справі, 
  ОСОБА_2
  . За життя матері,  у позивача та відповідача була домовленість, що Ѕ частину автомобіля ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , отримує позивач, так як свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину даного автомобіля вона вже отримала. На час судового розгляду справи спірний автомобіль знаходиться за адресою: 
  АДРЕСА_1
  . В передбачений законом термін позивач звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, 
  ОСОБА_3
  . Однак, Десятою Київською державною нотаріальною конторою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо зазначеного автомобіля, у зв’язку з тим, що померла 
  ОСОБА_3
   не отримала правоустановчий документ на зазначений автомобіль, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тому позивач просить визнати за нею право власності на Ѕ частину спірного автомобіля в порядку спадкування за законом, у зв’язку з відмовою нотаріальної  контори у видачі свідоцтва про право на спадщину.

  Відповідач 
  ОСОБА_2
   в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що після смерті батька 
  ОСОБА_4
  , який помер 
  ІНФОРМАЦІЯ_2
   року, вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину автомобіля  ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , іншу частину  автомобіля батько за життя заповів її матері, 
  ОСОБА_3
  , яка померла, 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року. Однак, після смерті батька,  
  ОСОБА_3
   у передбаченому законом порядку отримала свідоцтво про право на спадщину на частину цього автомобіля, однак  не отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тому при прийнятті позивачем спадщини після смерті матері було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей автомобіль. За домовленістю з позивачем, відповідач у встановленому порядку відмовилась від прийняття спадщини після смерті матері, тому не заперечує, щоб ця частина спадкового майна була успадкована саме позивачем.

  Представник третьої особи Головного управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, відповідно до якого проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

  Заслухавши пояснення позивача 
  ОСОБА_1
  , відповідача 
  ОСОБА_2
  , оцінивши зібрані по справі докази,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

  Як вбачається з матеріалів справи 
  ОСОБА_4
   помер 
  ІНФОРМАЦІЯ_2
   року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Актовий запис №
  НОМЕР_4
   від 10 листопада 2004 року. (а.с.9)

  24 серпня 2005 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину майна 
  ОСОБА_4
  , який помер 
  ІНФОРМАЦІЯ_2
   року, його доньці 
  ОСОБА_2
  , а саме:  легковий автомобіль марки «ГАЗ-21», 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі №363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , номерний знак 
  НОМЕР_3
  , який належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ КІС №
  НОМЕР_5
  , виданого МРЕВ-5 ДАІ м. Києва 13 листопада 1996 року. (а.с.6)

  24 серпня 2005 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину майна 
  ОСОБА_4
  , який помер 
  ІНФОРМАЦІЯ_2
   року, його дружині 
  ОСОБА_3
  , а саме:  легковий автомобіль марки «ГАЗ-21», 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі №363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , номерний знак 
  НОМЕР_3
  , який належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ КІС №
  НОМЕР_5
  , виданого МРЕВ-5 ДАІ м. Києва 13 листопада 1996 року. (а.с.7)

  ОСОБА_3
   померла 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Актовий запис №
  НОМЕР_6
   від 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року. (а.с.10)

  Згідно заповіту від 05 серпня 2005 року 
  ОСОБА_3
   заповіла 
  ОСОБА_1
   майно, яке складається з 1/6 частини земельної ділянки, площею 0,042 га, розташовану по 
  АДРЕСА_1
  ; 7/12 частин гаражного боксу №416 у Гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-1», що розташований по 
  АДРЕСА_2
   та 1/6 частини квартири 
  АДРЕСА_3
  . (а.с.14)

  28 серпня 2007 року 
  ОСОБА_1
   звернулась до  Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої  
  ОСОБА_3
  ., про що нотаріусом заведено спадкову справу №1284, копію якої долучено до матеріалів справи. (а.с. 39-75)

  27 листопада 2007 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори видані  свідоцтва про право на спадщину за заповітом  на ім’я 
  ОСОБА_1
  , яка успадкувала майно померлої 
  ОСОБА_3
  , а саме:  1/6 частини земельної ділянки, площею 0,042 га, розташовану по 
  АДРЕСА_1
  ; 7/12 частин гаражного боксу №416 у Гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-1», що розташований по 
  АДРЕСА_2
   та 1/6 частину квартири 
  АДРЕСА_3
  . (а.с.61, 62, 63, 64)

  Крім того, 
  ОСОБА_1
   звернулась до  Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину легкового автомобіля ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , яка належала її матері – 
  ОСОБА_3
  .

  Інша спадкоємець за законом померлої 
  ОСОБА_3
  , донька померлої 
  ОСОБА_2
   відмовилась від прийняття спадкового майна, про що подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини від 28 серпня 2007 року. (а.с.42)

  Згідно п.216 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року №20/5, видача Свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правоустановчих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

  Десята Київська державна нотаріальної контора відмовила 
  ОСОБА_1
   у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом на Ѕ частину вище зазначеного автомобіля, мотивуючи тим, що померла 
  ОСОБА_3
   не отримала свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що є правоустановчим документом, на підтвердження права власності на автомобіль. (а.с. 72).

  Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинились внаслідок його смерті.

  Відповідно до частини другої ст.1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

  Як вбачаться з матеріалів справи, предметом спору є рухоме майно, а саме легковий автомобіль ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
   , який належить на праві власності в рівних частинах 
  ОСОБА_3
  , яка померла 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року, та її донці – 
  ОСОБА_2
  , що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом.

    Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з право чинів.

  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність  набуття права власності не встановлено судом.

  Таким чином, суд вважає, за життя 
  ОСОБА_3
   правомірно набула права власності на Ѕ частину легковий автомобіль ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , її право власності сторонами по справі не оспорюється, а сам факт не проведення державної реєстрації транспортного засобу не може слугувати підставою для позбавлення титулярного власника права власності на об’єкт рухомого майна.

  Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач  
  ОСОБА_1
   є спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця 
  ОСОБА_3
  , яка померла 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року, у встановленому законодавством порядку позивач звернулась із заявою до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, інший спадкоємець 
  ОСОБА_2
  , відповідач по справі, відмовилась від прийняття спадщини, тобто спір між спадкоємцями про поділ спадкового майна відсутній, в той же час, включення до складу спадщини  Ѕ частини легкового автомобіля ГАЗ-21, 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  , є правомірним, оскільки право власності спадкодавця на цей об’єкт рухомого майна підтверджується свідоцтвом про право  на спадщину за законом.

  З огляду на викладене,  суд дійшов висновку, що позов  
  ОСОБА_1
   до 
  ОСОБА_2
  , третя особа Головне управління юстиції у місті Києві  про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст.328, 1218, 1223  Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування»,  ст.ст.10, 57, 60, 61, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218   Цивільного процесуального кодексу України,

  в и р і ш и в:

  Позов   задовольнити.

  Визнати за 
  ОСОБА_1
  , як спадкоємцем першої черги за законом 
  померлої 
  ОСОБА_3
  , яка померла 
  ІНФОРМАЦІЯ_1
   року, 
   право власності на Ѕ частину легкового автомобіля «ГАЗ-21», 1965 року випуску, двигун №
  НОМЕР_1
  , шасі № 363098, кузов №
  НОМЕР_2
  , державний реєстраційний номер 
  НОМЕР_3
  .

  Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

  С у д д я