13.03.2009
Справа №2-421/09 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Судді Антипової Л.О.
при секретарі Шерстюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ЗАТ «Страхова група «ТАС», ТОВ «КБ»Фінанси та Кредит» про стягнення страхової виплати, неустойки та відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати в розмірі 49092, 64 грн., неустойки 387, 1 грн., відшкодування збитків в розмірі 747, 07 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 23 липня 2007 року він уклав з відповідачем, ЗАТ «Страхова Група «ТАС», поліс добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39 №
НОМЕР_1
, відповідно до якого застрахував автомобіль «Тойота», д.н.
НОМЕР_2
.
24 березня 2008 року вказаний автомобіль було пошкоджено внаслідок ДТП, а саме наїзду на перешкоду.
25.03.2008 року позивач звернувся до ЗАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку та надав весь потрібний комплект документів передбачений п.13 полісу добровільного комплексу страхування.
28 травня 2008 р. він отримав листа від відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування за даним випадком з посиланням на п.п.5.1, п.5.1 правил добровільного страхування наземного транспорту від 07 жовтня 2002 року. Відповідач мотивував свою відмову тим, що вказаний випадок трапився через халатність позивача.
Дану відмову позивач вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки його вина в даному ДТП має форму необережності, яка характеризується самопевністю, і аж ніяк не недбалістю і у переліку випадків, що не є страховими, та обмеження страхування Правил добровільного страхування наземного транспорту від 07 жовтня 2002 року посилання на будь-які самовпевнені дії страхувальника відсутні.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги змінили та просили суд стягнути на їх користь 46342 грн. 17 коп. суму ремонту автомобіля, 3697 грн. неустойку, 3780 грн. шкоду завдану невиконанням зобов’язання, суму інфляції в розмірі 8200 грн., 4000 грн. сплачені позивачем за юридичні послуги та 690 грн. державного мита.
Представник відповідача до суду з»явився, позовні вимоги не визнав та підтвердив, що 23.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений поліс добровільного страхування.
В заяві на комплексне страхування ризиків, пов’язаних з наземним транспортом від 23.07.2007 року, яка є невід»ємною частиною полісу та в полісі прямо перед підписом позивача зазначено, що він ознайомлений з умовами страхування та правилами, ніяких непорозумінь та заперечень у нього немає.
25.03.2008 року страхувальник подав заяву про настання страхового випадку, зокрема про пошкодження 24.03.2008 р. застрахованого автомобіля. Згідно заяви позивач надав наступні пояснення: під»їхавши до свого будинку, він вийшов з автомобіля, при цьому залишив автомобіль на задній передачі, внаслідок чого автомобіль покотився назад. Вскочивши в машину
ОСОБА_1
натиснув на педаль газу, а не гальма, внаслідок чого і в»їхав в електроопору.
Таким чином в п.п.5.1.13. п.5.1. Правил зазначено, що «До страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищені, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час: халатності страхувальника щодо застрахованого транспортного засобу, зокрема: не вжиття всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху транспортного засобу.
Таким чином, керуючись п. 15 Полісу, п. п. 5.1.13.п.5.1. відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Крім того представник відповідача зазначив, що позивач сам пояснив, що перед настанням ДТП він вийшов з автомобіля, залишивши його незачиненим, а згідно п.6 Змін та доповнень до «Правил добровільного страхування наземного транспорту» від 22.09.2003 р. –п.п.5.1.13.п.5.1. правил доповнено, що до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищені, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час: залишення водієм відкритими (не закритими на замок) дверей або вікон транспортного засобу під час його зупинки або стоянки при відсутності водія у салоні автомобіля. Просив в позовних вимогах відмовити.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні пояснив, що вважає позов не обґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
У судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2007 року в
АДРЕСА_1
ОСОБА_1
під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва №3-12964/08 р. винним в скоєнні вказаної ДТП було визнано
ОСОБА_1
.
Відповідно до полісу добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39 №
НОМЕР_1
позивач застрахував у ЗАТ «Страхова Група «ТАС» автомобіль «Тойота», д.н.
НОМЕР_2
.
25.03.2008 року позивач звернувся до ЗАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку та надав весь потрібний комплект документів передбачений п.13 полісу добровільного комплексу страхування.
28 травня 2008 р. позивач отримав листа від відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування за даним випадком з посиланням на п.п.5.1, п.5.1 правил добровільного страхування наземного транспорту від 07 жовтня 2002 року, а саме тому, що вказаний випадок трапився через халатність позивача.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» подія(страховий ризик» на випадок якої проводиться страхування, повинна мати ознаки ймовірності та випадковості.
В судовому засіданні встановлено, що позивач випадково натиснув педаль газу замість гальма і не зміг перешкодити наїзду на огорожу. Факт скоєння ДТП підтверджується також постановою Дніпровського районного суду м. Києва №3-12964/08 р. в якій встановлено, що ДТП відбулась внаслідок того, що позивач не переконався, що це буде безпечно, тому відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Свідок
ОСОБА_2
в судовому засіданні пояснила, що 23 липня 2007 р. вона сиділа з дитиною на задньому сидінні автомобіля, її чоловік зупинився біля воріт, вийшов з машини, відкрив ворота і коли сів за кермо та почав здавати назад не вписався , внаслідок чого відбулось зіткнення.
Свідок
ОСОБА_3
в судовому засіданні пояснив, що він працює страховим агентом і до нього прийшов позивач оформляти ДТП, при цьому він пояснив, що 23 липня 2007 р. при заїзді він вийшов з автомобіля, залишивши ключі в замку запалення і автомобіль покотився, внаслідок чого сталась ДТП і саме це свідчить про халатність позивача.
Аналізуючи у сукупності всі досліджені судом матеріали, суд прийшов до висновку, що в діях позивача були відсутні ті моменти на які посилається відповідач, як на такі, що були викликані його халатністю.
Саме про це свідчить, те, що відповідач виходячи з автомобіля, вийняв ключі на яких знаходився ключ від воріт, тобто автомобіль не працював та не міг скоїти рух, після цього він сів до автомобіля з метою продовжити маневр в»їзду у ворота, але, як свідчить постанова про притягнення до відповідальності за ст.124 КУПАП позивач натиснув не на ту педаль і наїхав на огорожу.
Виходячи з цього, суд вважає докази відповідача неспроможними.
Таким чином позовна вимога про стягнення страхової виплати доведена та підлягає стягненню в розмірі 46342, 17 грн.
Щодо вимоги про стягнення на користь позивача з відповідача коштів які позивач взяв в кредит в банку «Універсал Банк» для ремонту автомобіля в розмірі 3780 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»: страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування, а отже правовідносини, що виникли внаслідок укладення позивачем кредитного договору з банком «Універсал Банк» ніякого відношення до страховика не мають.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3% вартості послуги за кожний день, а саме суму в розмірі 3697 грн. посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживача» , але відповідно до ухвали Верховного Суду України від 02.08.2006 р. встановлено, що застосовуючи вимоги Закону України «Про захист прав споживача» слід мати на увазі, що цей закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів, а відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договорів страхування, відносяться насамперед до договірних відносин, а тому дана вимога з підстав вказаних позивачем не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового виконання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, тому суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача інфляцію боргу в розмірі 8200 грн. підлягає задоволенню.
Також відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача, підлягає стягненню стягнення 690 грн. судового збору та 4000 грн. сплачені позивачем за юридичні послуги.
Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 228, 294 ЦПК України. ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «Страхова група «ТАС» на користь
ОСОБА_1
46342,17 грн. суми страхового відшкодування, 8200 грн. інфляції боргу, 690 грн. судового збору, 4000 грн. витрат на юридичні послуги , а всього стягнути 59232 грн. 17 коп.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Суддя:
Справа №2-421/09 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
13 березня 2009 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Судді Антипової Л.О.
при секретарі Шерстюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ЗАТ «Страхова група «ТАС», ТОВ «КБ»Фінанси та Кредит» про стягнення страхової виплати, неустойки та відшкодування збитків, -
Керуючись ст.209 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «Страхова група «ТАС» на користь
ОСОБА_1
46342,17 грн. суми страхового відшкодування, 8200 грн. інфляції боргу, 690 грн. судового збору, 4000 грн. витрат на юридичні послуги , а всього стягнути 59232 грн. 17 коп.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Суддя: