15.01.2009 

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      15 січня    2009 року                справа № 1- 26 -09        м. Нововолинськ            Нововолинський   міський   суд   Волинської   області під  головуванням   судді                         Федонюк С.Ю.,     при секретарі               Навроцькій М.Р.,     за участю прокурора       Сліпчука     О.М., потерпілої                         ОСОБА_1 ,       розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі  суду в місті             Нововолинську  кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки,  громадянки України, з  середньою професійно-технічною освітою,  неодруженої, маючої на утриманні четверо неповнолітніх  дітей, непрацюючої, раніше  судимої Нововолинським міським судом 21 жовтня 2008 року за ч.1 ст.185 КК України  до 100 год. громадських робіт,         - у вчиненні  злочину передбаченого  ч.2  ст.186 КК України,- В С Т А Н О В И В:     Підсудна   ОСОБА_2 ,  13 жовтня   2008 року  о 20 год. 30 хв.,  біля під»їзду  будинку № 20 по вул.  Гагаріна в м.Нововолинську,  повторно відкрито викрала , вирвавши з рук ОСОБА_1 , жіночу сумочку вартістю 50 грн., в якій знаходились гаманець вартістю 40 грн.,  мобільний телефон марки «Сіменс С 65» вартістю 160 грн., із сім-картою «Київстар ДіДжус» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., заколку для волосся  вартістю 3 грн., 2 пластини з лікарськими таблетками вартістю відповідно 25 грн. і 3 грн. , а також гроші в сумі 540 грн., чим завдала  потерпілій   ОСОБА_1  майнової шкоди на вказану суму.       Підсудна ОСОБА_2  в судовому засіданні у вчиненні інкримінованого їй злочину   визнала себе  винною, однак цивільний позов  визнала частково – на суму 81 грн. і показала, що  13 жовтня 2008 року у вечірній час, будучи на вул.Маяковського разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 , біля хлібного кіоску побачила потерпілу ОСОБА_1 , яка купувала хліб.  Коли потерпіла ОСОБА_1  підходила  до під»їзду свого будинку , вона перестріла її і сказала , що  бувший чоловік ОСОБА_4 , який залишив сім»ю і проживає з ОСОБА_1 ,  не надає матеріальної допомоги на утримання їх спільним  чотирьом дітям. Вона схопила в потерпілої її жіночу сумочку , потерпіла застосувала до неї газовий балончик , і бризнула   їй в очі газом, тому вона з сумочкою почала втікати в сторону вул.Маяковського. Прибігла до своєї знайомої ОСОБА_5 , в якої залишила викрадену сумочку, з гаманця взяла лише 81 грн., які там були, і , купивши дітям продуктів харчування, повернулась додому. Всі решта речей були повернуті потерпілій працівниками міліції . На даний  час щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє більше злочинів не вчиняти, просить взяти до уваги, що має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, яких виховує без чоловіка.     Потерпіла   ОСОБА_1 , допитана  в судовому засіданні, показала, що ОСОБА_2   13 жовтня  2008 року ввечері  вирвала в неї сумочку , в якій були мобільний телефон із сімкартою, гаманець з дрібними грішми у сумі 40 грн., 500 грн. знаходилось у книжці релігійного змісту, а також  таблетки та заколка і ключі та інші дрібні речі. Коли підсудна почала виривати сумку, вона змушена була з метою захисту застосувати до ОСОБА_2  газовий балончик. Потерпіла ствердила, що в неї було в сумці саме 540 грн., оскільки вона приїхала з села від своєї матері, де за здачу картоплі  отримала вказані гроші.   ОСОБА_1  зазначила, що крім грошей ,всі речі, що були в неї викрадені, повернуті працівниками міліції. Просить стягнути з підсудної  540 грн.   на її користь.    Частково визнавальні показання підсудної та показання потерпілої  щодо обставин вчинення даного злочину підтверджуються  також іншими доказами по справі,  зокрема  показаннями свідків ОСОБА_4  та ОСОБА_5 , допитаних в судовому засіданні, та показаннями свідка ОСОБА_3 , оголошеними в судовому засіданні (а.с.40),  які вказали, що 13 жовтня 2008 року підсудна   ОСОБА_2  умисно відкрито викрала в потерпілої ОСОБА_1  її жіночу сумочку  з іншими речами, яку принесла до ОСОБА_5  Свідок ОСОБА_4  підтвердив ,що в сумці були гроші в сумі не менше, як 500 грн., тому  що після здачі  вирощеної в селі картоплі, ОСОБА_1  привезла з собою  500 грн. , якими збиралася заплатити за квартиру . Свідок ОСОБА_5  ствердила, що  підсудна переглядала вміст викраденої нею сумочки, в тому числі і книжки та гаманця,   і сказала, що там грошей немає. Винність ОСОБА_2  у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена також  іншими доказами по справі, а саме : •   протоколом огляду місця події від 13.10.2008 р. (а.с.8), з якого видно, що в квартирі ОСОБА_5  виявлено і вилучено жіночу сумочку та інші викрадені у ОСОБА_1  речі; •   протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24.10.2008 р. (а.с.17)  з фототаблицями (а.с.18-19), з яких вбачається, що підсудна показала  на місце і обставини вчинення нею злочину; •   протоколом огляду речових доказів від 27.10.2008 р. (а.с.22) з фототаблицями (а.с.23-30) та довідкою  про вартість мобільного телефону (а.с.57). Згідно вироку Нововолинського міського суду від 21 жовтня 2008 року (а.с.47-48), ОСОБА_2  визнана винною у вчиненні  14 січня 2008 року злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.     Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2  у вчиненні злочину, який їй інкримінується, доведена повністю, а її умисні дії суд  кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України як  відкрите викрадення чужого майна  , вчинене повторно.     Обставинами, що пом’якшують покарання   ОСОБА_2  суд визнає  щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю злочину, часткове визнання вини,наявність чотирьох неповнолітніх дітей на утриманні.     Обставин, що обтяжують покарання підсудній, суд не вбачає.     Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості  вчиненого ОСОБА_2  злочину, який вважається тяжким, дані про особу винної, яка четверо неповнолітніх дітей виховує  самостійно, будучи розлученою ,  є працездатною (а.с.50), але  не працює, має постійне місце проживання (а.с.51),  раніше вчинила корисливий злочин (а.с.47-48), за який повністю відбула покарання  у вигляді громадських робіт (а.с.84,85 ),  характеризується за місцем проживання негативно (а.с.52), а також приймаючи до уваги обставини, що пом’якшують   покарання,  суд вважає можливим визначити   ОСОБА_2  покарання у виді   позбавлення волі і застосувати до неї ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та поклавши на неї обов’язки, передбачені ст.76 КК України.  Вироком Нововолинського міського суду від 21 жовтня 2008 року   ОСОБА_2  засуджено за  вчинення   злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України , до 100 годин громадських робіт. Згідно довідок КВІ від 24.12.2008 р. № 333 та від 30.12.2008 р. № 335 (а.с. 84,85)   ОСОБА_2  відбула повністю визначене судом покарання . Оскільки злочин, за який її притягнуто до відповідальності, вчинено до постановлення попереднього вироку, тому суд застосовує правила  ч.4 ст.70 КК України. Суд задовольняє цивільний позов повністю і стягує з підсудної ОСОБА_2  в користь потерпілої ОСОБА_1  540 гривень.     Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.       Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, ст. 1166 ЦК України, суд засудив :       ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначивши їй покарання у виді  позбавлення волі на строк   чотири роки шість місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом  поглинення менш суворого покарання, яке призначене за попереднім вироком Нововолинського міського суду від 21 жовтня 2008 року , більш суворим , яке призначено  за даним вироком, остаточно призначити покарання у виді  позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців. Зарахувати в строк остаточно призначеного покарання  повністю відбуте покарання за попереднім вироком у виді 100 годин громадських робіт. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України  звільнити   ОСОБА_2  від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року шість місяців  не вчинить нового злочину і виконає покладені на  неї обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.   Початок перебігу іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.     Міру запобіжного заходу засудженій     ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – у вигляді підписки про невиїзд.     Речові докази – жіночу сумочку, мобільний телефон марки  “ Сіменс С 65” із сімкартою, гаманець, записник, ручку, квитанції, книжку, таблетки та копію свідоцтва про розірвання шлюбу, передані на зберігання потерпілій, залишити потерпілій   ОСОБА_1 .     Задовольнити цивільний позов. Стягнути з ОСОБА_2  в користь ОСОБА_1  540 (п»ятсот сорок ) гривень  матеріальної шкоди, завданої злочином.     Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий  підпис З оригіналом згідно Суддя                                                                С.Ю.Федонюк      

Поиск