22.01.2009 

справа №1-13/09 В И Р О К І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И      22 січня 2009 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю прокурора Сахно Л.В. та потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , 22 липня 1983 року народження, уродженця АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2  Київської області, громадянина України, українця, із базовою середньою освітою, неодруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не судимого  за ст.121 ч.1 КК України,-                                             у с т а н о в и в : 29 жовтня 2008 року біля 19 год. 30 хв. підсудний, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3  і належного ОСОБА_3 , в ході з»ясування стосунків, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс кілька ударів по обличчю потерпілого ОСОБА_1 , від чого той впав на підлогу, де підсудний продовжив нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ногами в різні частини тіла, заподіявши тому тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи №239 Д від 18.11.08 р. у потерпілого ОСОБА_1  виявлені тілесні ушкодження у вигляді саднин на обличчі і забійна рана на нижньому віці лівого ока, закрита травма грудної клітини з переломом 7-8 ребер справа, закрита травма черевної порожнини з розривом тонкого кишківника і його брижейки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.      Підсудний в судовому засіданні винним себе визнав повністю і показав, що 29 жовтня 2008 року у вечірній час йому зателефонував батько і повідомив, що мати в нетверезому стані знаходиться в чужому будинку і не йде додому. Приїхав додому і з батьком пішли до будинку, де застали мати і потерпілого, які лежали на ліжку. Потерпілий хотів вдарити батька, але не дав і почав бити потерпілого спочатку руками, а потім ногами. Потім пішли з будинку і забрали матір. Позов визнає повністю в частині відшкодування матеріальної шкоди, а моральну визнає частково.      Допитавши підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає доказаною вину підсудного у вчиненні інкримінуємого  йому злочину.          Це підтверджується:      Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , що 29 жовтня 2008 року він знаходився в будинку ОСОБА_3 , де розпивали спритні напої. Потім прийшли батько та син ОСОБА_2 , де підсудний почав бити його по обличчю, а потім ногами по тілу, спричинивши тілесні ушкодження, з приводу чого він тривалий час лікувався у лікарні. Просить задовольнити цивільний позов повністю та стягнути з підсудного 4228 грн. 58 коп. матеріальної шкоди та 10 тис. грн. моральної.   Показаннями свідка ОСОБА_2  Н.П., яка показала, що з 27 по 29 жовтня 2008 року вона випивала з потерпілим і знаходилася 29.10.08 р. в будинку ОСОБА_3 , де лежала на дивані. Потім прийшли чоловік з сином і чоловік вдарив її.   Свідок ОСОБА_3  підтвердила, що 28 жовтня 2008 року в будинку її матері випивали ОСОБА_2   ОСОБА_4  та потерпілий, де вони і ночували. 29.10.08 прийшов чоловік ОСОБА_2   ОСОБА_4  і хотів забрати її додому, але вона не погодилася. Через деякий час прийшли ОСОБА_2   ОСОБА_5  та його син і   ОСОБА_5  почав бити ОСОБА_4 , а син потерпілого, від чого той впав на підлогу. Потім вони забрали ОСОБА_4  і поїхали.   Свідки ОСОБА_6 . та ОСОБА_7  в судовому засіданні показали, що 29.10.08 вони випивали в будинку матері ОСОБА_3 , коли прийшли батько та син ОСОБА_2 , де ОСОБА_2   ОСОБА_8  почав бити потерпілого, який лежав на дивані з ОСОБА_2   ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_6 . уточнив, що він відтягнув підсудного від потерпілого і вони розійшлися. Згідно висновку судово-медичної експертизи №239 Д від 18.11.08 р. у потерпілого ОСОБА_1  виявлені тілесні ушкодження у вигляді саднин на обличчі і забійна рана на нижньому віці лівого ока, закрита травма грудної клітини з переломом 7-8 ребер справа, закрита травма черевної порожнини з розривом тонкого кишківника і його брижейки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння.                Суд кваліфікує дії підсудного за ст.121 ч.1 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.      При обрання міри покарання  суд враховує особу підсудного, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, його вік, щире каяття.      Пом”якшуючою обставиною суд вважає щире каяття підсудного.      Обтяжуючих обставин суд не вбачає.   Враховуючи наявність  кількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття на досудовому слідстві та на судовому засіданні, сприяння органам слідства по розкриттю даного злочину, з урахуванням особи підсудного, який характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, суд дійшов висновку про можливість застосування до підсудного ст.69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.      Суд вважає, що підсудному потрібно обрати покарання у вигляді  позбавлення волі.  Але враховуючи особу підсудного, його позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.   Відповідно до ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної  шкоди від злочину, вправі пред”явити до обвинуваченого цивільний позов.   Аналогічна вимога мається в ст.50 КПК, що цивільним позивачем визнається громадянин, який зазнав матеріальної  шкоди від злочину і пред”явлено вимогу про відшкодування збитків відповідно до ст.28 КПК.       Ст.49 КПК України передбачено, що потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.      Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ст.1167 ЦК зазначено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.       При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст.23 ЦК України суд враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступеня вини підсудного, а також інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимоги розумності і справедливості.      В зв”язку з цим суд вважає за можливе задовольнити повністю цивільний позов, заявлений потерпілим в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 4228,58 грн., вартість якої підтверджена фіскальними чеками.      Також суд вважає за можливе частково задовольнити моральну шкоду, заявлену потерпілим на його користь, так як крім переліку в позовній заяві моральних страждань, які поніс потерпілий внаслідок спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується (Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”).      Також суд враховує обставини, при яких потерпілому були спричинені тілесні ушкодження підсудним.      Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,  суд                                                                                                                      з а с у д и в :        Визнати винним ОСОБА_2   ОСОБА_2   по ст. 121 ч.1 КК України та призначити покарання із застосування ст.69 КК України у виді трьох років позбавлення волі.      На підставі ст.ст. 75, 76  КК України   ОСОБА_2   ОСОБА_2  звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років  не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтися до них для реєстрації.  Залишити запобіжний захід засудженому ОСОБА_2  М.М. до набрання вироком законної сили -  підписку про невиїзд.  Стягнути із засудженого ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  4228 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн. моральної шкоди. Всього підлягає стягненню 9228 грн. 58 коп.  На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення.     Суддя