Доброго дня! Працюю зав.бібліотекою. Підкажіть будь ласка, якщо інвентаризація була взимку і тоді ж складено акт, а останній протокол засідания інвентаризаційної комісії (через необхідність визначення вартості та оприбуткування надлишків) складено в кінці червня, то чи не пропущений строк притягнення до материальної відповідальності? Чи можуть з мене стягнути більше окладу (так як недостача накопичилась за багато роківу більше мого середнього місячного заробітку)? Якщо строк пропущено, то чи можуть на мене подати до суду? Якщо так, то яка передбачена відповідальність? Чи не кримінальна????
Згідно з частиною першою ст. 136 КЗпП покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця; керівниками підприємств та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути видано не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згоден з розпорядженням про відшкодування збитку, то він має право звернутися до суду для вирішення цього трудового спору. Випадки повної матеріальної відповідальності, тобто вимоги підприємства про відшкодування збитку працівником у розмірі, що перевищує його середньомісячний заробіток, повинні розглядатися виключно в судовому порядку. У цьому випадку підприємство не має права видати розпорядження про примусове стягнення збитку. Для притягнення до повної матеріальної відповідальності підприємству слід звернутися в суд за місцем проживання працівника шляхом подання позовної заяви про відшкодування збитку. Відповідно до частини третьої ст. 233 КЗпП роботодавець має право звернутися до суду з приводу стягнення з працівника матеріальної шкоди протягом одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Крім того, згідно зі ст. 130 КЗпП працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене. Отже, якщо сума, що підлягає відшкодуванню, перевищує середній заробіток працівника, утримання може проводитися тільки за письмовою заявою працівника (добровільне відшкодування) або за рішенням суду. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) роботодавця при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству (ст. 127 КЗпП). Працівник, за бажанням, може самостійно внести необхідну суму в касу підприємства з урахуванням обмеження, встановленого п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 (Постанова № 210).
Треба знати! Правління НБУ постановило, що гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством протягом одного дня встановлюється в розмірі 150 тис. грн. (п. 1 Постанови № 210).
При стягненні із заробітної плати працівника суми шкоди треба враховувати обмеження, встановлені ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV. У цій статті наведено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення. Зокрема, не можна здійснювати стягнення за шкоду із сум вихідної допомоги при звільненні; компенсації за невикористану відпустку (крім випадків, коли працівник під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років); допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги на лікування та поховання; сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги та ін. Крім того, законодавством встановлюється обмеження розміру відрахувань із заробітної плати (ст. 128 КЗпП). При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, що належить до виплати працівников
Дуже дякую! Двотижневий строк вже давно був пропущений і тепер розглядається питання про стягнення з мене коштів через суд. Підкажіть будь ласка, що може свідчити про наявність вини (була 1 догана)?
Если Вы материально ответственное лицо и единолично отвечаете за сохранность материальных ценностей, то первое что должно быть- это доказательство того что Вы принимали эти ценности, т.е инвентаризация на момент вступления Вами в должность либо же документы которые подтверждают что именно Вы приняли эти ТМЦ. Далее должна быть последняя инвентаризация в которой и указана недостача. В инвентаризации должны быть прописаны только те члены комисии, на которых есть приказ на проведение инвентаризации и что Вы с этим приказом ознакомлены и что инвентаризация проводилась в вашем присутствии и согласно законодательства. После этого должен быть приказ(распоряжение) по предприятию о списании недостающих ТМЦ. Стоимость недостающих ТМЦ определена в балансе. Если же недостающие ТМЦ числились вне баланса предприятия, либо же имели нулевую стоимость, то соответственно и ущерба нет. Далее Вас должны были ознакомить с приказом(распоряжением) о сумме принесенного лично Вами ущерба и сроками который Вам предоставлен для самостоятельного возмещения ущерба, либо же порядок удержания с Вас недостачи. Если же Вы не гасите недостачу, то на Вас могут подать в суд и уже в зависимости от суммы недостачи и будет зависит наказание. Если же ответственность была солидарная( Вы и другой сотрудник) то на суд подают на двоих.
Спасибо большое за ответы!!!!!!!!! А подскажите какие разграниения по сумам недостачи и наказанию? Там хоть нет криминальной ответственности?
Стаття 197. ККУ Порушення обов'язків щодо охорони майна
Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Как-то так
Дякую за відповідь! А саму суму недостачі мене змусять через суд погасити (бо в 197 ККУ про це не написано)?