Здравствуйте!Я живу в гражданском браке с девушкой уже 8 лет на съемной квартире,у нас есть общий ребёнок 6лет,в последнее время у нас получилась ссора и дело идёт к развалу семьи,я категорически против оставлять сына ,у меня есть официальная работа и радительский дом где приписан я и наш сын,у жены нет работы,нет приписки вообщем нет нечего корми как что она мать нашего ребёнка ,мой вопро какие у меня шансы и что мне для этого нужно сделать что бы я не растовался с своим сыном????Заранее благодарен за помощь.
Потрібно звертатися в суд із позовом про визначення місця проживання дитини із вами і надавати всі докази перелічених вами обставин. Важливим у вашому випадку буде висновок органу опіки та піклування чи залишення дитини проживати із вами відповідає інтересам дитини.
Шансы минимальные
з мінімальними шансами не згодна, треба грамотно довести доказами, що дитина з Вами - це в інтересах дитини і що лише так вона буде забезпечена усім необхідним.
А вот зря Вы не согласны. Дитина завжди залишається з матір’ю, тільки якщо батько не доведе у суді виняткових обставин неможливості цього та визначення місця проживання дитини разом з ним (ВСУ від 14 грудня 2016 р. у справі № 6-2445цс16 ). ВСУ підкреслив, що відповідно до положень Декларації та Конвенції про права дитини заборонено малолітню дитину віком до 14 років розлучати з матір’ю (тільки у виняткових випадках). Тому віддаючи дитину батькові суд повинен обґрунтувати у рішенні, чому бажання дитини залишитися із батьком не суперечить правам та інтересам цієї дитини, і чому думці дитини надається перевага над іншими доказами у справі. (ВСУ від 12 липня 2017р. у справі № 6-564цс17)
Вот ответ коллеги в другом посте "Уважаемый Ярослав. Согласно конвенции о правах ребенка "1. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.". Але ще у 1959 році при складанні Декларації ООН з прав дитини визначили принцип 6, який говорить, що ніхто не має права забирати малолітнього малюка від власної матері. Тому у батька з'являється незначний шанс визначити місце проживання дитини на свою користь, якщо він зможе у судовому засіданні довести, що його колишня дружина (і мати малолітнього чада) веде аморальний спосіб життя або багато п'є, або вживає наркотичні засоби. Хоча, як показує практика, і ці факти рідко впливають на рішення судді, якщо на стороні батька не має кваліфікованого у цих справах правозахисника.". Так что если Вы хотите, а жена не против- заключите просто договор у нотариуса, ну а если жена против- тогда шансы мизерные.
Принцип 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р.: малолітня дитина не повинна бути розлученою з матір’ю, крім випадків, коли є виключні обставини. Виключними обставинами можуть бути: відсутність самостійного доходу, зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, аморальна поведінка, що може зашкодити розвиткові дитини.
Як бачимо, відсутність самостійного доходу є обставиною нарівні з зловживанням алкоголем та наркотичними речовинами. А додати до цього відсутність місця проживання....
Подозрение есть. Думаю, что в гражданском браке мама "сварганила" себе "одиночку", т.е. папы как бы и нет... Правильно?