19 дней назадАноним

Я отримував посилку на новій почті,мені грущик її передавав через прилавок,і случайно зачепили рекламу пластікову,в результаті,мене повідомили,що я заобов"язаний заплатити 180 гр за розбиту тарифку,але ж я не навмисно це зробив

права і обов*язки споживачів тут ні до чого, хіба доведете, що ця реклама була розміщена з порушенням норм законодавства. В мене зустрічне питання, а якщо Ваше майно випадково буде кимось зіпсовано і не навмисно, той хтось має відшкодувати збитки?

Питання поставлено доцільно, але потребує деякого юридичного "розкриття" теми. Вина буває в чотирьох видах:

Будь-яка відповідальність може наступати ТІЛЬКИ (і тільки!) при наявності хоча б одного виду вини (з чотирьох наявних). Виключення становить в цивільно-правових відносинах (але тільки не в кримінальному праві та не при адміністративних/дисциплінарних проступках!) лише випадки наступлення матеріальної відповідальності особи за шкоду без вини - власників "джерел підвищеної небезпеки" (це дикі чи інші тварини, автомобілі, вибухові пристрої та ін. подібне). Наприклад, якщо ви (або ваш "погонич") ведете на повідку і в наморднику по вулиці тигра чи слона (звичайно останнього без намордника), далі він когось (чи щось) пошкодить, то навіть без вашої вини будете відповідати як мінімум матеріально за фактично причинену шкоду. Схоже і з власниками автомобілів.

Вина - це завжди умисел або необережність. Умисел може бути прямим або непрямим, а необережність поділяється на протиправну/злочинну самовпевненість і протиправну/злочинну недбалість. Виключенням

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Необережність є протиправною/злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є протиправною/злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

В теорії і юридичній практиці виділяють ще й змішану (складну, подвійну) форму вини, пов'язану з порушенням спеціальних правил, що спричинило певні суспільне небезпечні наслідки (наприклад, ст. 286 КК У), а також в яких об'єктивна сторона характеризується настанням двох типів наслідків - безпосереднього і віддаленого (наприклад, ч. 2 ст. 121 КК У), притягнення за які до кримінальної відповідальності потребує встановлення вини особи, яка їх вчинила, окремо щодо самого діяння і щодо настання його суспільне небезпечних наслідків.

Змішана форма вини характеризується різним психічним ставленням (у формі умислу і необережності) виновної особи до самого діяння і суспільно небезпечних наслідків такого діяння. У першому випадку для визначення форми вини вирішальне значення має психічне ставлення особи до настання наслідків свого діяння. У цілому такі дії/злочини вважаються необережними. У другому - психічне ставлення особи щодо діяння та першого, безпосереднього наслідку дає змогу говорити про умисел, а стосовно віддаленого наслідку вина може бути тільки необережною. У цілому такі дії/злочини з двома типами наслідків і двома формами вини визнаються умисними.

Перепрошую, забув охарактеризувати ще один напрямок випадків, коли відповідальності не буде і жодного виду (з вищевказаних чотирьох) вини не буде мати місця - це коли трапився "нещасний випадок". А саме, це ситуація, коли того, що трапилось передбачити не було можливо за жодних обставин.

Наприклад ви йдете по вулиці з тим же тигром, а тут несподівано відбувається вибух (землетрус), метеорит чи інші, так звані "форс-мажорні обставини". То за шкоду причинену тигром при таких обставинах - жодної відповідальності не може наступати.

Є ще один момент: "груба необережність" допущена самим потерпілим. Це зрозуміло. Якщо назустріч тигру (собаці в наморднику і на повідку чи іншій тварині) буде йти "потерпілий" (можливо навіть і в нетверезому стані) та замахуватись палкою (тряпкою, рукою тощо), то теж власник "дерела підвищеної небезпеки" (також і погонич) - не буде нести відповідальності. Або буде її нести не на 100 %, а пропорційно тій частині вини, яку в процентному співвідношенні встановить суд. (наприклад коли повідок був заслабкий та увірвався чи фізична підготовка погонича не відповідала можливості стримування тварини - відправили гуляти дитину з твариною тощо).

Щодо автомобіля, то це наприклад коли нетвереза особа, йдучи по краю тротуару несподівано "вильне" на проїзжу частину дороги і потрапить під машину, а у водія не буде технічної можливості запобігти наїзду при звичайній реакції без перевищення швидкості на даній ділянці дороги (це встановлює потім автотехнічна судова експертиза з посекундною розбивкою дій, переміщень кожного учасника).

Висновок. Вам потрібно настоювати (довести доказами), що відбувся саме "нещасний випадок" та ще й через "грубу необережність" та провокативні дії по суті з боку самих працівників "Нової пошти", які встановили цей щит у вкрай непристосованому для цього місці без належних заходів убезпечення від пошкодження - вони б ще туди величезну дороговартісну хрустальну (чи глиняну) вазу поставили на тонкій ніжці - відкопаний музейний артифакт часів до Нашої Ери типу для реклами "крутизни" закладу !!!

При написании ответа используется разметка Markdown.