Доброго дня. Необхідна консультація стосовно сімейного питання. Інформація коротко: я жила майже все життя одна з мамою, батько помер коли було 8 років. зараз мені 32, поки родини своєї не маю. Мати була і є дуже власна і контролююча. В 2014 р. я від'їхала від неї жити окремо в інше помешкання, яке мені не належить за документами, обмежила спілкування з матір'ю і інформацію про мої поточні справи. Мати стала регулярно звинувачувати, що я в неї краду речі. Погрожує зверненням в міліцію, звинувачує в аморальному способі життя і т.д. (хоча це не відповідає дійсності) хоче "врятувати свої дитину". Я зверталася до психіатра, і потім приходила разом з матір'ю до нього. Лікар повідомив мені що поруч з авторитаризмом, в моєї матері починається старечий розлад психіки (пропажа речей) і порадив в разі її звернення в правоохоронні органи на мене робити зустрічні заяви на неї. Щоб були документальні підтвердження в майбутньому моєї позиції в разі необхідності.
Моє питання: Якщо мати напише заяву до міліції на мене, як мені грамотніше вчинити: пасивно, нічого не роблячи з свого боку чи писати зустрічні заяви, давати відпір? Чи можна та варто написати запит/прохання на психіатричне обстеження матері?
Дякую.
Вам потрібно готувати грамотні заперечення з використанням юридичної допомоги. Ваш психіатр невірно вказав на "зустрічні" заяви. Про що зустрічні, що матір у вас вкрала речі чи що? Це ж абсурд. Може у психіатра самого вже маразм почався? Якщо цікавить якісний та корисний юридичний супровід по вказаному питанню та оскільки може фігурувати конфіденційна інформація - звертайтесь безпосередньо на e-mail: advocate-s@i.ua або на САЙТ.
О какой каком конкретно встречном заявлении вы говорите?
Зустрічна заява з обвинуваченням в моральному приниженні, наклепах. переслідуванні. Оскільки, вона погрожує що мене буде допитувати сбу, грозиться прийти на роботу і там розповісти про мене "правду", раз зателефонувала мені і сказала що щойно на мене написала заяву в міліцію (що виявилось брехнею, бо я телефонувала у відділок), інший раз мати мені повідомила що говорила зі слідчим і він запевнив що на моєму житті буде поставлено хрест якщо він буде мною займатися. Але мати з її слів в решті таки не дала йому добро. Поки що... Знаю, більшість з того що вона говорить маячня, але жити з цим досить неприємно. І знаючи її, думаю що вона та вичудить рано чи пізно.
Тому от про такого типу зустрічні заяви в міліцію я маю на увазі: з обвинуваченням в моральному приниженні, наклепах. переслідуванні. Чи буде це доцільно? Чи можливо порадуте щось інше.
Аналотію Михайловичу: З психаітром все вопрядку. Не судіть заочно це не дуже професійно виглядає.
Тому що це правда. Перераховані вами "звинувачення" не підпадають під жодну статтю Кримінального кодексу України. А це означає, що ці "зустрічні звинувачення" по-російськи "не состоятельные" (а саме: моральне приниження, наклепи, переслідування - це лише емоційні слова, а по факту нічого немає і нічого не відбулось). Саме це й мав на увазі вище. І порадити тут НІЧОГО не випадає на думку. Це просто рядові "сімейні" відносини тим більше між близькими родичами.
Порада: просто ігноруйте і все, а це вже залежить від вашого сприйняття і саме таке мав порадити психіатр, а не юридичну ахінею, в чому він ні "бум-бум". Тому й виникла думка про його "профпридатність". Добре, що не порадив трепанацію черепа зробити... А то був вже в Україні один псевдо нейрохірург "Доктор Пі", як виявилось без диплома проводив лікарські операції в головах жертв та ще й робив це під патронатом президента і в лікарнях...
дякую
Я так і роблю. Ігнорую. Тобто, я правильно зрозуміла, в разі її звернення з заявою просто нічого не робити?..
Ольга, да. Скорее всего, мать ничего не сделает, ей просто доставляет моральное удовлетворения такая психологическая атака на Вас. Если и напишет, то тоже ничего ужасного с Вами не произойдёт. Пожалуйста, если у Вас есть такая возможность, лучше займитесь лечением мамы, раз врач видит проблемы. Ну и Вам самой психолог не помешает, потому что чувствуется, как Вам тяжело.
Тогда получается, что не у матери проблема (она вполне адекватно нашла "рычаг" влияния на вас, зная все ваши слабости характера, злоупотребляет этим), а скорее у вас проблема с восприятием окружающей обстановки. Заставте себя условно представить себе что ваша мать - не мать вам (то есть не близкий родственник), а, скажем, соседка "через два этажа". Тогда вы адекватнее (немного равнодушнее в "здоровом" понимании этого слова) сможете воспринимать действительность и главное спокойнее и уравновешеннее - это больше поможет вам обоим совместно уживаться, нежели ваше болезненное обострённое восприятие, которое лишь увеличивает градус напряжения в отношениях. Говорит что будет подавать в полиции - отвечайте спокойно переведя всё в шутку: ну и подавай, всё равно полиция не работает как надо даже более тяжкие преступления не расследует, не то что семейную бытовуху. А вот при обыске точно своруют что-нибудь, как это обычно происходит. А ещё могут в психушку упрятать за голословные обвинения. На этом разговор и закончится. Но наверное будут искаться другие рычаги влияния - готовьтесь. Например, хорошо "работает" для близких родственников имитации "тяжёлых неизлечимых" болезней... причём сразу всех известных науке...
Дякую за поради і розуміння. Мала знати як реагувати в разі подання в міліцію при нагоді.
"Говорит что будет подавать в полиции - отвечайте спокойно переведя всё в шутку: ну и подавай, всё равно полиция не работает как надо даже более тяжкие преступления не расследует, не то что семейную бытовуху. А вот при обыске точно своруют что-нибудь, как это обычно происходит. А ещё могут в психушку упрятать за голословные обвинения. На этом разговор и закончится. Но наверное будут искаться другие рычаги влияния - готовьтесь. Например, хорошо "работает" для близких родственников имитации "тяжёлых неизлечимых" болезней... причём сразу всех известных науке..."
Це все вже проходили. Слово в слово і не один раз. Але на неї ці доводи не діють. Подіяло лише раз, коли викликала швидку.
З приводу якраз психіатра для матері, то з кількома радилася і відповідь така що поки вона сама не захоче її примусово ніхто лікувати не буде. Тим паче що наклеп це не якийсь важкий злочин. Не спроба вбивства/самовбивства, наприклад.
Однак цей розлад психіки невиліковний, пов'язаний із старечими змінами і буде лише прогресувати.
Моїй матері 62 роки. Років через 10-15 може так статися що вона наприклад відпише квартиру чи будинок сторонній людині, оскільки зараз почала ходити по церквам, слухати що про мене "пророчать" гадалки та священники... і вірити їм.
Невже немає регулювання подібних речей коли необхідно назначити психіатричну експертизу і опікунство і яких підстав або доказів достатньо для цього? Хотілося би знати це заздалегідь. Дякую.