Моя жена записала ребёнка в свидетельстве на мою фамилию. Но биологическим отцом могу быть не я. После развода подала на алименты. Я последнии три года не платил. Что делать в такой ситуации? Можно ли её через суд заставить сделать тест ДНК?
Конечно можно. Даже нужно.
Суд на сьогодні для більшості громадян заняття не з дешевих. Значно дешевше спершу самому замовити тест ДНК. Наскільки розумію, відповідний біологічний матеріал для порівняльного аналізу Ви зможете здобути самі. Потім залежно від висновку експерта приймати рішення про подачу позову до суду.
Експертиза проведена на основі самостійно здобутого матеріалу для аналізу - викинуті на вітер кошти, бо неможливо буде довести належність матеріалу конкретній особі! Подавати позов до суду і вирішувати все, експертизу в т.ч. в межах розгляду справи. Дешево чи дорого, робити потрібно, бо аліменти до 18 років платити буде однозначно дорожче
Шановна Юліє Вікторівно, питання не в доказовій силі висновку експерта, адже це зрозуміло, а лише у тому, щоб дописувач чітко бачив перспективу майбутніх судових процедур. Зі змісту його допису вбачається, що він достеменно не знає, чи є батьком дитини. Тому моя порада видається слушною).
Підтримую думку Юлії Вікторівни, не варто проводити експертні дослідження до звернення до суду, якщо Ви не готові двічі сплачувати за генетично-молекулярну експертизу ДНК (від 5000 грн. до 10 000 грн приблизно, залежно від експертної установи).
Хочу звернути увагу, що у разі встановлення та підтвердження факту, що чоловіку було відомо проте, що він не є батьком дитини, тоді він не зможе оскаржувати батьківство.
Відповідно до ч.5 ст.136 Сімейного кодексу України : "не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Читаємо уважно: "якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком", тобто не до суду чи під час проведення експертизи у приватному порядку. Тому дане застереження про те, що ніби-то від проведення приватно експертизи він "не зможе оскаржувати батьківство" - не відповідає дійсності.
А щодо можливості проводити чи ні таку експертизу за свій рахунок, то це вирішувати слід індивідуально. Так як є різні варіанти розвитку подій. А саме:
Якщо вирішиться, наприклад, що він - батько, то й потреба в послідуючому суді відпадає автоматично. А значить і додаткові витрати коштів на суд теж відпадають. Тому це вигідніше однозначно.
Якщо ж навпаки, то це може бути предметом для переговорів з дружиною, перспективи якої про аліменти - в такому разі зводяться до нуля. То знову - економія на судових витратах, адвокатах і т.д. А якщо ж вона "безбашенна" і все одно піде до суду - то наступну експертизу буде фінансувати вона (або суд відшкодує за її рахунок потім в рішенні - адже результат експертизи - вже буде відомий!).
Так що не сходиться. Виходить що варіант Kseni lawyer - таки ощадливіший, оптимальніший і саме це вона і мала на увазі, просто не деталізувала, розраховуючи на самостійну далекоглядність читачів.
Крім того, бували випадки коли суд (можливо і заангажований при цьому) відмовляв в експертизі взагалі через її недоцільність (за будь-якими надуманими підставами, адже це в повноваженні суду: задовольнити чи відмовити!) і таким чином назавжди "хоронив" можливість застосування такого оптимального доказу у даному предметі позову. А при наявності вже готового факту - відмовити судом було б неможливо (виглядало б надто підозріло навіть для "фривольного" суду).
Якщо на час реєстрації батьківства йому було відомо, що він не батько дитини, тоді він не має права оскаржувати своє батьківство. Не має значення коли до суду він буде звертатись або якими будуть результати експертизи.
Випадки бувають різні, однак, Анатолій Миколайович, Ваша прихильність щодо думки Kseni lawyer, є лише особистою думкою, яка на мій погляд не обгрунтована, щодо ощадливості та оптимальності запропонованого варіанту.
Перш за все хочу привітати шановних колег з Днем адвокатури! Маю підтримати шановного Анатолія Миколайовича, адже примусити дитину надати зразки для генетичного дослідження проблематично. Це було б проблематично навіть у кримінальному провадження, не кажучи вже про цивільне. Тому суди можуть затягнутися на роки та потребуватимуть значних витрат від позивачами. Тому увесь цей час принаймні для нього потрібно знати результат, судового визнання якого він прагнитиме. Щодо застереження шановних колег про обізнаність щодо батьківства, то з допису запитувача однозначно вбачається, що навіть тепер йому достименно невідомо, чи є він біологічним батьком записаної на нього дитини.