Добрий день Маю таке питання я на даний час проживаю в Польщі перебуваю в другому шлюбі з громадянином Польщі від першого шлюбу маю доньку 11років вона рік як живе в Польщі при вивезенні доньки мушу брать дозвіл від батька що є проблемним так як мушу просить. Перший чоловік вихованням доньки не займається і не займався як проживала в Україні. На аліменти не подавала. Фінансово він теж не підтримує доньку . Максимально дає їй гроші раз до року на день народження.Питання звучить так чи можу позбавити його батьківських прав не вивозячи її в Україну так як в Польщі вона ходить до школи і проживає зі мною займається вихованням та фінансовою стороною мій другий чоловік і я.
звертайтесь з відповідною заявою до органу опіки і піклування за отриманням висновку щодо можливості позбавлення батьківських прав(якщо буде позитивне) то тоді відповідний позов до суду подавати....
Можете спробувати все зробити в Польщі, якщо це дозволяє польське законодавство - проконсультуйтесь у польського адвоката.
Доброго дня, Ольга. Не можна, підсудність розгляду справ за місцем проживання відповідача, тобто в Україні. Прав його не позбавлять, якщо він сам цьому не сприятиме, оскільки не має підстав, дитина закордоном з Вами, він у суді надасть пояснення, що не ухиляється, а Ви йому перешкоджаєте у реалізації батьківських прав, і у позові відмовлять. Треба здійснювати удочеріння у судовому порядку, якщо Ваш другий чоловік згодний, на удочеріння треба згода біологічного батька, однак можна інтересами дитини обґрунтувати і без його згоди.
Не можна робити висновки про законодавство іншої країни лише по аналогії з українським (без конкретної перевірки вимог саме польського законодавства). Законодавства різних країн (зокерма Польщі та України) суттєво можуть відрізнятись. Крім того, кожна особа (навіть іноземець) має право звернутись до суду тієї країни де перебуває, тільки потрібно знати особливості законодавства тієї країни, для чого і потрібно проконсультуватись у адвокатів/юристів в Польщі. Адже це зручна альтернатива для вас ніж вести судові справи саме в Україні з неодноразовими приїздами в Україну, що може закінчитись взагалі негативно - відмовою вам у позові та повною забороною виїзду дочки з України.
Не можна робити висновки спираючись на той факт, що якщо самі законодавство інших країн не знаєте, то всі навкруги теж не знають та користуються аналогією. Читайте законодавство Міжнародний договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах.
В даному випадку може діяти не "Міжнародний договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах", а виключно законодавство Польщі, оскільки всі основні "фігуранти" вже знаходяться на території (під юрисдикцією) саме Польщі, не залежно чиї вони громадяни. Тому залежатиме хто саме ініціюватиме позов. Якщо мати, то для чого їй "міжнародний договір", якщо вона вже знаходиться на території Польщі (і дочка теж!)? А український батько ніби-то й не збирається ініціювати щось, ось для нього потрібно було б застосовувати цей "міжнародний договір" і то, тільки до тих пір, поки він сам не приїде до Польщі - тоді "міжнародний договір" і йому ні до чого, так як він сам може з'явитись на засідання польського суду (в Польщі!) і сам все "розповість" з перекладачем та надасть документи при потребі.