Діти за рішенням суду проживають зі мною. Ігноруючи рішення суду , батько викрав 2-річну дитину та переховував від мене півроку у своєї матері. Ніякі звернення у різні служби результату не дали, сама їздила і намагалася забрати. Коли нарешті мені це вдалося ми розлучилися. Раніше не могли, так як є молодший син. Два роки батько не цікавився дітьми, а тепер заявив, що хоче їх взяти на пару годин, погуляти. Мої пояснення, що діти не хочуть цього, і я маю їх морально підготувати (старша донька боїться, що її знову від мене заберуть, а менший син взагалі ніколи його не бачив), чоловік розцінив як відмову, та погрожує звернутися у службу справ дітей для визначення днів побачень. Чи можу я вимагати ці побачення проводити у моїй присутності.?. До цього чинив аморальні дії, виганяв мене з дітьми з квартири, яка була спільна, відбирав речі в т. ч. дитячі, не давав півроку дитині з мамою спвлкуватися, коли брав дитину гуляти, відвозив матері а сам їхав на роботу.
Є два шляхи: через органи опіки та через суд. В обох випадках потрібно надати докази того, що ви зараз перераховуєте.
Варіанту "в присутності" - законодавчо не передбачено. Це ви не зовсім законно (на свій розсуд), але можете спробувати впроваджувати, якщо ви взагалі володієте ситуацією. Всі інші ваші аргументи - слабувато буде для органів чи суду. Вам простіше напрягти інтелект та знайти спосіб домовитись по обопільній згоді. Для цього потрібно навчитись хоча б йди на уступки один одному, навчитись вести складні переговори (вміти "маневрувати") навіть з недружньою стороною. Це і в житті пригодиться...
Можна довести що спілкування з батьком впливає на психо-емоційний стан дітей і встановити порядок побачень в присутності матері. Навіщо домовлятись, якщо потрібно йти і захищати свої інтереси. Все законно, і все можна зробити
Доброго дня. Так, Ви маєте право заявити вимогу, щоб побачення батька з дітьми відбувались за Вашої присутності. Треба зрозуміти, що батько має такі самі права на дітей, як і Ви, тому Ви не маєте права перешкоджати йому у спілкуванні з дітьми та прийнятті участі у їх вихованні, у разі порушень та не дотримання рішення суду щодо встановленого порядку спілкування та участі батька у вихованні дітей Вас можуть притягти до відповідальності та визначити місце проживання дітей з батьком.
Стаття 153 СКУ. Права батьків та дитини на спілкування
1.Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1.За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
2.Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1.Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
2.Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
3.За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
4.У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
5.Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.