Чи є кримінальна відповідальність, за погрозу побиття людини. За ст. 129 ч.1 КК України.
Є при певних обставинах, але це доводити потрібно не так просто. Краще з адвокатом.
Кримінальної відповідальності за слово ну наприклад я тебе в дарю по ст.129 ч.1 КК України немає. Оскільки кримінальна відповідальність по ст.129 ч.1 КК України настає тільки за погрозу вбиством.
Мова йде не лише про погрозу вбивством (але і про це також). А важливим буде лиш фактор того, наскільки висловлювання реальне (а не мниме чи жартівливе, коли дружина в ліжку томним голосом), в якій обстановці воно висловлене чи порушує громадський порядок, яка орфографія слів (приб'ю, завалю, вальну, розтрощу, ноги висмикну) тощо. Нічого "простого" в юриспруденції немаж - все складно і вітіювато не гірше "вищої математики". А намагаються спрощувати лише простаки та не фахівці.
Ось Вам ситуація події : Особа чоловічої статті ішов собі по справах аж раптом він зустрівся із знайомою особою жіночої статті. Вона його побачила та перша спричинила конфлікт. Почала до нього чіплятися та ображати. Обзиваючи нецерзурними та всякими словами, і дала йому по потилиці. Особа чоловічої статті попередив її про те, що якщо вона це знов зробить він її вдарить більше він її нічого не казав та нічого не зробив. Вона особа жіночої статті написала заяву до поліції про погрозу фізичної розправи відносно неї. Поліція порушила кримінальну справу по ст.129 ч.1 КК України відносно особи чоловічої статті. Виникає питання де тут є вчинення кримінального злочину чи подія кримінального злочину.???
Все подібне вирішується в ході розслідування кримінальної справи, яку можливо передчасно, але відкрила поліція по факту подачі заяви потерпілою особою. Далі відбувається збір доказів та їх юридична оцінка. Важливі деталі та хороший адвокат. Все може бути не так по доказах, як зараз викладено, адже кожному властиво обманювати (навіть самого себе) щоб оправдати свої дії чи уникнути відповідальності або навпаки - це робитиме протилежна сторона. Це "змагальний" юридичний процес і справедливість не завжди може перемогти - тому для покращення захисту кожної сторони і існує адвокатура. Не рідко буває так, що не справедливість перемагає, а той, у кого більш фаховий адвокат.
А чому оперуповноважений це не слідчий
Тому що така штатна структура у поліції та тому що кавун не гарбуз.
Хто Вам таке сказав що оперуповноважений це не слідчий. Оперуповноважений карного розшуку це тоже слідчий
А вам хто сказав?
"Опер" і "слідчий" - то є різні посади. Вони схожі, але принципово різні. "стоматолог" і "терапевт" - теж всі "лікарі", але то не одне і те ж - "терапевт" важливіший за "стоматолога", бо має більш ширшу відповідальність за дослідження "хворого". "Опер" проводить оперативну діяльність та виконую доручення слідчого, а "слідчий" провадить загальне керівництво досудовим розслідуванням і "опери" йому підпорядковані, типу як "помічники" слідчого. І начальники у них теж різні: є "начальник слідчого відділу" і "начальник відділу дізнання" чи "карного розшуку" тощо, бо "опери" бувають різних напрямків, а "слідчий відділ" - один на всіх...
Начальник сектору кримінальної поліції чи карного розшуку це і є головний слідчий по особово важливих справ. В карному розшуку є тьльки свої слідчі.
При такій граматиці викладення - то всі вищевказані посадовці можуть бути взагалі: "генералісімуси" і "найміністріші МІНІСТРИ"... бо все починається з грамотності викладення та із знання граматики, а вже потім оцінювати штатні розклади будь-якої установи чи організації...