ранее судим по ст.289 ч.2 условно дали....условный срок не вышел......Потерпевшая согласна написать любую бумага!
Добрий день, шановний Олександре! На Ваше запитання надаю наступну відповідь. Питання укладення та затвердження угод про примирення у кримінальному провадженні регулюється Главою 35 КПК України. Так, при укладенні таких угод необхідно дотримуватись наступних умов: 1) ініціювати укладення угоди може як потерпіла особа, так і підозрюваний (обвинувачений); 2) угода про примирення може бути укладена тільки, підкреслюю!, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. В описаній Вами ситуації вчинено саме злочин (не проступок) і який не підлягає провадженню у формі приватного обвинувачення (ст. 477 КПК). Тому за вчинений особою злочин, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України (грабіж з кваліфікуючими ознаками), передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Це означає, що цей злочин належить до злочинів середньої (від 2 до 5 років) або тяжких злочинів (від 5 до 10 років). Отже, якщо попередня кваліфікація злочину за ч. 3 ст. 186 КК дана як злочину середньої тяжкості, тоді укладення такої угоди можливе; 3) злочин за ч. 3 ст. 186 КК було вчинено під час іспитового строку. У зв'язку з цим підставі ч. 3 ст. 78 КК, суд повинен призначити покарання за сукупністю вироків. Останнє означає, що стосовно вчиненого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, буде проводитись окреме кримінальне провадження, у якому можна буде укласти угоду про примиренні і тільки за додержанням вимоги, викладеної у п. 2 цієї відповіді - кваліфікації злочину як злочину середньої тяжкості. 4) укладення угоди про примирення між потерпілим і підозрюваним (обвинуваченим) може передбачати звільнення підозрюваного (обвинуваченого) від відбування покарання з випробуванням. Крім того, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше 5-ти років. Висновок: так, особа, що вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, протягом іспитового строку, може бути звільнена від відбування покарання знову ж таки з випробуванням на підставі угоди про примирення і тільки за наявності вищезазначених умов, а також визнання і затвердження такої угоди судом.
Ст.186 ч.2 можно-ли по соглашению сторон уйти от наказания в апеляциооном суде?
Наверно шо нет