Я, Григорій, прописаний і проживаю по одному певному адресу більше 14 років! Тут є город і подвіря на якому побудовано будинок, літня кухня, хлів! Все перечислене належало моїй дружині, яка нещодавно померла, і з якою я не перебував у шлюбі! У дружини також є дочка, яка з чоловіком не прописані та не проживають по даній адресі, і двоє старших братів, які теж за тією адресою не проживають і не прописані! ЗАПИТАННЯ: чи підлягає хоча б, щось мені у власність? Якщо підлягає, то як це юридично-правильно оформити? Наперед ДЯКУЮ!
а на яких підставах дружина набула васність? відповідна власність була набута за час фаших фактичних шлюбних відносин? вона залишила заповіт!?
Тут жили її батьки! Я гадаю, що це був спадок! За час фактичних шлюбних відносин нічого не куплялось, і не продавалось! За заповіт нічого не відомо, поки що, ну принаймі мені!
Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України, успадковане майно є особистою приватною власністю чоловіка/дружини, отже, майно будуть спадкувати діти та батьки вашої цивільної дружини. В разі, якщо Ви в судовому порядку доведете факт сумісного проживання, то ви також будете включені до числа спадкоємців. Відтак, звертайтесь до юриста за позовноб заявою до суду та більш детальних консультацій. Успіхів
Також має значення той факт, що ви проживали (та щей прописані в тому будинку) разом із нею на відміну від її дітей. У Вас є всі шанси в спадковому порядку набути згадане майно у власність. Готовий Вам допомогти. тел 097-40-96-957
Зачем Вы людям врете, нет у никого никаких шансов и ничего он однозначно не получит. О каком юридическом факте Вы тут речь ведете? Даже если гипотетически установить факт совместного проживания одной семьей в течении последних 5 лет, то Георгий будет относится к наследникам 4-й очереди по закону, а дочка умершей относится к первой очереди наследников по закону, кроме того, есть еще старшие братья - вторая очередь наследников по закону. А право на наследство осуществляется поочередно, по этому он никак не получит это имущество в порядке наследования, и как часть имущества, нажитого в период совместного проживания он тоже не сможет получить, т.к. писал же, что в период совместного проживания ничего не приобретал с этой женщиной. По этому ни о каком праве собственности не может быть и речь, разве что дочка в его пользу откажется, или подарит ему имущество...у Георгия есть только право на проживания в доме, и то при смене собственника его могут выселить в судебном порядке.
Любове Юріївно, я говорю про той факт, що Григорій (а не Георгій як ви очевидно перепутали у своєму коментарі, для юриста такі деталі мають значення) проживав разом із покійною, відповідно він про неї піклувався та доглядав її, в той час коли діти проживали окремо. Якщо ви вважаєте, що це немає ніякого юридичного значення та категорично впевнені про неможливість Григорія відстояти своє право на частку в спадщині, то це виключно ваша особиста думка. Дивлячись на ваші коментарі по цьому та інших питанях в мене питання до Вас: Ви крім коментування в блогах і т.п. та можливо викладацької діяльності маєте досвід юридичної практики?, та чи ознайомлюєтися Ви із юридичною практикою?
Григорію, моя думка незмінна, Ви маєте право захищати свої інтереси!
Олег, мое личное мнение основано на нормах закона, и автор темы не имеет никаких прав на наследства, потому что законом не предусмотрено не теоретически не практически у него шансов нет, максимум что он может получить это возмещение на затраты связанные с содержанием, лечением, погребением умершего, по ст. 1232 ЦКУ, если же Вы что-либо утверждаете иное, так ссылайтесь на нормы закона, а то как-то Ваша "практика" и ответы в темах противоречат положению норм законодательства Украины, что недопустимо для юриста. По поводу Ваших вопросов ко мне лично - это не по обсуждаемой теме, спасибо за интерес к моей персоне, но не стоит так переживать)) да и не забывайте, что Вам лично ничего не должна и пояснять что-либо по поводу себя не намерена, Вы лучше о себе и своих способностях позаботьтесь, чтобы бред людям не советовать, поскольку Ваши ответы оставляют желать лучшего и нормам права, и тем более с судебной практикой, не соответствуют и противоречат, что недопустимо для юриста независимо от его специализации.