1926 дней назадАноним

Одна сім'я постійно висуває необосновані претензії до вчителя, з будь-якої проблеми вони одразу жаліються в РДА. Проблеми такі: дитина в 1 класі не отримує домашніх завдань і ми не знаємо що їй учити (у 1 класі домашні завдання взагалі не задаються- офіційно відомо), дитина у 5 класі (дітей 4) отримала 2 з предмету і тепер не хоче іти до школи. Проблеми на перший погляд мізерні, але те що з них "роздули" не можна витримати.Сімя багатодітна, але комісій на поріг не пускає. Вчитель уже 12 років на посаді досить досвічений.Що робити, як захистити вчителя?

пишіть заяву до органу опіки і піклування нехай перевірять сім"ю,дітей, умови проживання та виховання.......

Аноним (автор вопроса)

ЯКИМ ЧИНОМ ЦЕ ЗАХИСТИТЬ УЧИТЕЛЯ?

можливо перестануть до вас чіплятись бо у самих будуть проблеми....

або зрозуміють що ви теж можете писати скарги .......

Аноним (автор вопроса)

в органі опіки знають їх норовливу вдачу і минулої перевірки, коли сім'я їх не пустила на поріг дому (надо было предупреждать, у меня не убрано - мама) вони розвернулись і пішли

Людмила

Мама моєї учениці із 6 класу протягом постійного часу скаржиться на учителів, Спершу на учителів початкової ланки ( кожного року їх міняли), у 5 класі на учителя біології ( її замінила на іншу), тепер на мене як на класного керівника. Вона шантажує, ображає директора і мене, на розмову зі мною не йде, бреше, що раніше вже зверталася до мене. Діти у класі її доньку бояться, бо набреше..Куди звернутися? батьки із 6 класу пишуть свої заяви на захист учителів школи..

Галина

Доброго дня, аналогічна ситуація ,як у Людмили ,ала мама пішла далі:вона виставила голосування , крім того пише всілякий бруд на вчителя

Аноним

А в нас мамочка, вибирає вчителів, для дитини, оскільки журналіст - криміналіст, і якщо не буде по її ("то рознесу вас по усіх газетах")

До болю набридло, усі такі класні, а вчитель ,як той "бомж" - усі ним потикають.

Аноним

У мене таке питання чи може вчитель під час перерви відлучитися в туалет?

Ната

Питань купа, відповідей нема, колеги. Навіть юристи не в змозі розплутати цей клубок))))

Аноним

ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Законодавством України передбачено відповідальність батьків не лише за шкоду, завдану їхніми дітьми, а й за неналежне виконання своїх батьківських обов’язків. Відповідальність батьків передбачена:

Сімейним кодексом України Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини 1. мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; 2. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків 1. здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; 2. батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; 3. відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства; 4. ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину 1. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину 1. способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; 2. за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; 3. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі; 4. у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5. якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав 1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. 2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав 1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав 1. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. 2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав 1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування. 2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. 3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. 4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. 5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає. Законом України “Про освіту” Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини 1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. 2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. 3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: - постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; - виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни; - сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; - виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини. 4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60. Права батьків Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: - вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей; - обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів; - звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей; - захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей. Кодексом про адміністративні правопорушення України Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей. Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аноним

Доброго дня. Вибачаюся що турбую. Але бачу ви адвокат тому і звертаюся про допомогу. У НАШОМУ КЛАСІ одна мама дитини хоче позбутися нашого класного керівника. Мама з батьком дуже скандальні дитина також не врівноважена весь час через неї якийсь в класі конфлікт. Майже з усіма дітьми у неї конфлікти. Але її батьки у всьому звинувачують всіх дітей а не її і ще класного керівника. А останньою краплею усіх батьків стало те що вони написали заяву до директора щоб поміняли класного керівника бо він їх не влаштовує. Ми хотіли зробити в класі збори щоб захистити вчительку але директор нам не дозволив. Як виявилося не дозволили нас проводити збори через те що батьки цієї дитини натиснули на директора. Ми батьки все таки зібралися але правда в кафе та написали колективне звернення на захиСт нашої вчительки у всі інстанції освіти починаючи з обласного відділу освіти закінчуючи директором школи. Після нашого колективного звернення, а підписалися 27 батьків з 32 директор почав погрожувати вчительці і казати їй що це вона нас намовила хоча це не правда вчителька нічого не знала. Прошу Вашої допомоги. Що нам робити як захистити честь і гідність нашої вчительки. Допоможіть.

~= А Д В О К А Т =~

Вам не потрібно допомагати, ви і так правильно дієте - домагайтесь відповіді на свої звернення, відвідайте колективно ті органи куди ви писали звернення, вимагайте письмової відповіді. Аналогічно зверніться офіційно і до самого директора та теж вимагайте від нього письмової відповіді. Далі можна буде з тими відповідями діяти далі, але то вже інша історія.

Аноним

Доброго дня. Вибачте за турботи. Хочу знати, чи має право класний керівник знати діагноз учня?

~= А Д В О К А Т =~

Тільки з добровільного дозволу його законних представників - батьків.

Елена

Як діяти якщо директор забирає години. Я в школі працюю 20 років.Маю вищу категорію.Директор працює лише 2 рік,вихову підлітка,живу на квартирі.

Аноним 99

Диагноз ученика ,если в в медчасти чебного заведения отображен директор узнает сам,Анатолий. ВО многих учебных заведениях ,школах, колледжах, Высших учебных заведениях чтоб вы знали ===есть медчасти.

Пусть учитель подает иск о защите чести и достоинства в районный суд- только если прав. Выиграет -даже 1 гривну -отмоет честное Имя. Проиграет =значит ТОлик _" ЛИдер" не помог -как всегда ,Пиарясь.

вчитель

Як захиститися від директора, що позаочі поливає брудом вчителя перед батьками, колегами, вищим керівництвом, а при розмові все заперечує?

Ніяк не захиститись, оскільки докази підтвердження цих фактів - відсутні.

вчитель

Дякую. А де можна оскаржити дії цього керівника?

Можна звернутись зі скаргою до Департаменту освіти, або до правоохоронних органів з заявою, або до суду, навіть, з позовом про захист честі та гідності, заявити вимоги про відшкодування моральної шкоди.

вчитель

Дякую

~= А Д В О К А Т =~

Але все одно потрібно мати неспростовні докази, інакше може бути тільки гірше - директор сам зустрічно звинуватись вас у безпідставному підриві своєї репутації, якщо такі звернення набудуть публічного розголосу (і він сам може це вчинити, адже вино, що хитрий). Для рекомендацій як належно зібрати потрібні докази - звертайтесь персонально.

вчитель

Дякую.

Інна

Батьки дитини звинуватили мене в тому, що я ,як класний керівник, не недала їм пояснення, щодо оцінки за ДПАз математики їх дитини. Я пояснила, що я не фахівець з цього питання(я вчитель фізичної культури). батьки звернулися у районо з заявою. А до цього прийшли вимагати пояснень у директора і погрожували итм, що як це я не "компетентна". Далі були угрози і образи в бік директора. Але зараз ця людина перекручує все і говорить, що це все говорив директор і називає його "чинушею" прилюдно та щей на ти, а людини старша багато за неї. А на даний час цей батько звернувася вже до районної адміністрації.Як діяти?

~= А Д В О К А Т =~

Знайти адвоката і захищати свої законні інтереси.

Валентина Воробей

я накричала на учнів 3 класу через жахливу поведінку. Батьки зводять наклеп, що я била учнів. це не правда. як мені вийти з положення?

Аноним

Через те , що поставив двійку шес тикласнику, його мати написала проти мене заяву і налаштувала батьків. Як діяти?

Аноним

Органами досудового розслідування К. звинувачувалась у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 137 КК, вчиненому за таких обставин. К. перебувала на посаді вчителя української мови та літератури загальноосвітньої школи (ЗОШ), на яку відповідно до п. 4.6.1 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах покладена відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу. 15 жовтня 2014 року в приміщенні ЗОШ К. звернулася до директора з письмовою заявою про надання дозволу провести 16 жовтня 2014 року урок української мови з шостим класом за межами школи на природі з метою підготовки до написання твору-опису. Цього ж дня директор ЗОШ видав наказ № 86 «Про організацію навчально-тематичної екскурсії на природу», яким дозволив К. 16 жовтня 2014 року на п’ятому уроці вийти на природу з учнями для проведення уроку. На підставі п. 2 зазначеного наказу К. вказано про необхідність попередити про це батьків учнів. Наказом відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів покладено на вчителя К. Проте К. не повідомила батьків потерпілої М. Більше того, порушуючи п. 2.1.1 Інструкції з безпеки для учнів під час навчальних екскурсій, походів, туристично-краєзнавчих заходів, організованого відпочинку в лісі, К. заздалегідь не попередила та не визначила час повернення, місце, у якому батьки мали зустріти учасників екскурсії. Крім того, в порушення п. 2.4.2 зазначеної Інструкції К. не ознайомила учасників екскурсії з планом та затвердженим маршрутом її проведення, історичними та географічними особливостями території, де мала проходити екскурсія; не інформувала учнів про фактори ризику під час запланованої екскурсії і про відповідні заходи щодо запобігання травматизму; не вжила заходів безпеки учасників екскурсії, зокрема щодо зміни маршруту, припинення екскурсії у зв’язку з виникн. небезпечних природних явищ та з ін. обставин, що становлять загрозу безпеці учасників. 16 жовтня 2014 року о 12:15 К. разом з групою у складі семи учнів віком 12 років, які з огляду на свій вік та життєві навики не є підготовленими до самозбереження, зокрема під час падіння дерев, вирушили у вітряну погоду в напрямку лісу з деревами заввишки понад 15 метрів та віком понад 80 років. Неналежно виконуючи свої посадові обов’язки через несумлінне ставлення до них, К. не передбачила можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності в результаті падіння стволів дерев та їхніх частин, що мають значну вагу і через це є небезпечними, хоча повинна була і могла їх передбачити, не вжила достатніх та необхідних заходів безпеки під час екскурсії при виникненні загрози життю і здоров’ю дітей. Так, 16 жовтня 2014 року близько 12:25, коли учасники екскурсії перебували у лісі на ґрунтову дорогу, якою вони проходили, впали два дерева, при цьому К., яка мала попередньо переконатись у безпечності маршруту, не змогла убезпечити всіх учасників екскурсії, фізично відсторонити від траєкторії падіння дерева, внаслідок чого одне з дерев впало на М., чим останній було заподіяно тілесні ушкодження у виді сполученої тупої травми голови, грудної клітини, хребта, які належать до тяжких тілесних ушкоджень. Таким чином, К., неналежно виконуючи обов’язки з охорони життя і здоров’я дітей, не забезпечила дотримання правил безпеки життєдіяльності, Інструкцій з безпеки для учнів під час навчальних екскурсій, пішохідних екскурсій, походів, туристично-краєзнавчих заходів, організованого відпочинку в лісі під час навчального процесу, що призвело до тяжких наслідків – отримання під час навчального процесу ученицею М. тяжких тілесних ушкоджень. За вироком К. визнано невинуватою у пред’явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК (неналежне виконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки), та виправдано у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Прокурор не погодився з прийнятим рішенням і подав скаргу. як виглядатиме описово-мотиваційна частина такої апеляційної скарги?

~= А Д В О К А Т =~

Персональне звернення вам допоможе...

При написании ответа используется разметка Markdown.