Я уклала Договір з будівельною фірмою про будівництво житла. Сплатила частину суми в межах дії цього Договору. Фірма в односторонньому порядку Договір розірвала через те, що я не вносила вчасно платежів. Проте, мене про розірвання договору фірма не повідомила і не виконали умови цього Договору: "При неоплаті дольової участі за квартал до здачі житлового будинку в експлуатацію даний Договір розривається в односторонньому порядку при цьому проплачені кошти дольової участі повертаються Довірителю. Квартира залишається у розпорядженні Повіреного". Проплачені кошти мені не повернули, жодних листів мені не вручали. Не знаючи про розірвання Договору, я і надалі вносила платежі упродовж двох років (2008-2009 роки) з тим самим призначенням "на виконання Договору...". Фірма тими коштами два роки користувалася. У 2010 році мій ще тодішній чоловік без мого відома написав заяву на імя директора фірми з проханням зарахувати усі сплачені мною кошти його матері як оплату вартості цієї ж квартири згідно Договору, який буде укладено з нею. Його заяву задовольнили, усі сплачені мною кошти зарахували його матері (мати - головний бухгалтер цієї ж фірми) та уклали з нею новий Договір. Право власності на квартиру оформили на неї. У 2012 році мною подано позов про поділ майна подружжя. Окремою позовною вимого було повернення фірмою усіх сплачених мною коштівчерез невиконання умов Договору, визнання цих коштів спільною власністю подружжя та їх поділ між колишнім подружжям. Суд першої інстанції визнав усі кошти такими, що сплачені в межіх дії Договору; визнав їх спільною сумісною власністю і стягнув в мою користь 1/2. Апеляційна інстанція зобовязала фірму повернути лише мені усі кошти, сплачені до розірвання Договор, і зазначила, що "послідуюча оплата коштівнадходила поза межами дії Договору, а тому вказані кошти не можуть підлягати стягненню з ...фірми з підстав невиконання умов укладеного між сторонами Договору". Скажіть, будь ласка, чи правильно буде предявити позов до матері колишнього чоловіка про стягнення з неї безпідставно отриманих коштів, процентів за користування ними та інфляційних втрат? Чи предявляти такий позов до фірми, якій я сплатила ці кошти?
До фірми, оскільки кошти Ви перераховували фірмі.
Думки суддів розійшлися: один суддя вважає, що потрібно витребовувати у матері колишнього чоловіка, оскільки вона за рахунок цих коштів стала власником квартири, а інший вважає, що у фірми, оскільки кошти я сплачувала саме фірмі. Фірма стверджує, що у них цих коштів немає. Наступні положення про витребування майна, а не про повернення коштів, отриманих без достатніх правових підстав: "У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі у володіння, суд відповідно до статті 33 ЦПК за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (статті 35, 36 ЦПК)." "Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений".
На даний момент позов подано до матері колишнього чоловіка, а фірма є третьою особою на боці відповідачки. Проте, суддя в ході першого судового засідання запитував: чи, на мою думку, належний відповідач; кому я сплачувала кошти? я сплачувала готівкою чи через банк? Представник фірми на засіданні був відсутній, тому перенесли слухання і суддя очікує пояснень представника фірми. Я і далі маю сумнів щодо того, чи є екс-свекруха належним відповідачем за моїм позовом. Допоможіть, будь ласка, обгрунтовано розібратися.