Доброго дня! Справа стосується спадкування моєю бабусею майна від померлого дідуся. Квартира була приватизована на 4 осіб - чоловік, дружина та двоє дітей. В свідоцтві про право власності не прописані частки кожного зі співвласників. Чоловік помер. Дружина звернулась до держ.нотаріальної контори з заявою про вступ у спадщину. Діти написали відмову від своєї частки у спадщині на користь матері. Всі необхідні документи були подані, вчасно, але виникла проблема: нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, через те, що розглядає квартиру, як спільну сумісну власність, і не може виділити об'ект спадщини (тобто, яка частина належала чоловіку, щоб її розглядати як спадкове майно). Тому направляє в суд для виділення часток, тобто кому яка частка в квартирі належить, а вже потім, відповідно до того, частку, яка належала чоловіку ділити між спадкоємцями. В цивільному кодексі згідно ст.372 п.3 зазначається, що: "..У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом." Ми намагались донести цю інформацію до нотаріуса, але вона це заперечує і надала свою трактовку - роздруківку начебто з закону (цитую): "ст.372 Оскільки один із співвласників вищезазначеного нерухомого майна помер, то визначення його частки у праві спільної сумісної власності неможливо, тому що немає можливості з'ясувати домовленість між співвласниками."
Але, я розумію ст.372 так: якщо немає ні рішення суду, ні документально засвідченої домовленості між співвласниками про поділ інакший (наприклад, комусь 1/2, комусь 1/7, комусь 5/6, і т.д.), то слід вважати частки рівними. Відповідно до цього, якщо квартира приватизована на 4-х людей, то у кожного 1/4. Про яку тоді "неможливість з'ясувати домовленість між співвласниками" іде мова зі слів нотаріуса? Всі спадкоємці - діти та мати знаходяться в нормальних відносинах, суперечок між ними немає, а навпаки, діти написали відмови від своєї частки у спадщині на користь матері і не хочуть ніяких судових суперечок та позовів. Всі згодні з тим, що при приватизації у них були і є рівні частини.
Тому виникає питання - 1) Чи правомірні дії нотаріуса? 2) Чи вірно вона трактує статтю 372 ЦК? 3) Якими нормативними документами передбачено, що треба обов'язково через суд встановлювати частки? 4) Якщо це дійсно так, то чи є якийсь інший спосіб мирним шляхом це встановити? бо безглуздо вирішувати через суд те, з чим всі і так погоджуються і претензій один до одного не мають. Наприклад, чи можуть зараз дружина та діти написати заяву чи договір про те, що частки вважати рівними? Дякую за відповідь.
Вам нотаріус в такому випадку повинна дати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку ви можете оскаржити до суду, тому що дійсно ви навіть практично не зможете через суд визначити такі частки, так як немає спору.
Якщо потрібно телефонуйте пікажу.
- Як нотаріуса так, як держреєстратора так. 2. Невірно. 3. ЦК. 4. Ні, тільки в судовому порядку, т.я. стосується померлої особи. Можливо отримати відмову нотаріуса, і в суді спробувати встановити розмір часток і визнати право власності, участь нотаруса вже не знадобиться
- Як нотаріуса ні, як держреєстратора так. 2. Невірно. 3. ЦК. 4. Ні, тільки в судовому порядку, т.я. стосується померлої особи. Можливо отримати відмову нотаріуса, і в суді спробувати встановити розмір часток і визнати право власності, участь нотаруса вже не знадобиться
Дякую за відповіді! Стосовно третього питання: якщо ЦК прописує це, то яка стаття? Де сказано, що обов'язково через суд?
Бред несет нотариус, ГК в самом определении понятия общая-совместная собственность говорит, что в случае если части не установлены, то считается, что они равны, иначе это была бы общая-частичная собственность... посему тут единственный вариант, это обжаловать действия нотариуса в суде
Совершенно верно. Нотариус взяла на себя функцию Бога. Поскольку вы уже написали заявление, уйти от этого нотариуса нельзя. ОООчень отрезвляюще и без суда действует жалоба на нотариуса в Областное управление юстиции.
Спасибо всем, кто откликнулся! Разрешилось все благополучно, без суда. Мы обратились в областное управление юстиции, и, о чудо! Оказывается, что законом таки прописано, что части равные, если нет договоренности либо решения суда. Вместо деления частей через суд предложили всем собственникам написать заявление о том, что они согласны с тем, что при приватизации части у всех равные 1/4 и все.
С вас пирожок!