Автор 21 грудня 2015 року уклав з Замовником Договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності (картини). 15 січня 2016 Автор передав картину (назва картини «Пробудження») у власність Замовнику, а останній сплатив за неї 10 000 гри. Про це був складений акт прийому-передачі від 15 січня 2016 р. Па картині не був зазначений автограф Автора, або будь-яким іншим чином позначена його особа. У зв'язку з тим, що Замовник був направлений своїм роботодавцем на навчання і стажування до головного офісу логістичної компанії у Німеччині на строк від 10 лютого 2016 року до 1 листопада 2016 року, Замовник 5 лютого уклав Договір зберігання картини зі Зберіганої і в той же день передав картину на зберігання, що посвідчується виданою Зберігачем розпискою про одержання картини. Строк договору зберігання був визначений до 10 листопада 2016 року. Вартість зберігання - 1 000 гри., що сплачуються Замовником в день закінчення строку Договору, або при пред’явленні вимоги про повернення картини незалежно від строку фактичного її зберігання. 5 березня 2016 року Зберігай уклав Договір купівлі-продажу картини з Покупцем і передав її за 20 000 грн. Покупець не знав, що укладає договір зі зберігачем картини, вважаючи свого контрагента її власником. Покупець, колекціонуючи картини, вирішив дізнатися, чи є перспективи її перепродажу на аукціоні, й для цього організував закритий показ наявних в нього картин, на який запросив колекціонерів, експертів- мистецтвознавців. художників. На цей показ, який відбувся 20 березня 2016 року був запрошений і автор, як один з небагатьох художників, що створює картини у стилі мізерабілізму. Впізнавши свою картину Автор дізнався від присутніх експертів, що на французькому аукціоні початкова ціна такої картини може визначатись в діапазоні від 20 до 30 тисяч евро з великими перспективами її перевищення на 60 - 70 %. Після закритого показу Автор вирішив повернути собі картину. 28 березня 2016 року він подав до Святошинського районного суду міста Києва позовну заяву до Покупця про витребування картини з чужого незаконного володіння. Свої позовні вимоги Автор обґрунтовує необхідністю визнання Договору між ним і Замовником від 21 грудня 2015 року недійсним у зв’язку з тим, що він укладений на вкрай невигідних умовах і під впливом тяжкої обставини - отримані за картину гроші Автор передав своїй матері для покриття нею частини заборгованості за іпотечним кредитом. Платіж був здійснений 22 лютого і в разі його нездійснення була висока ймовірність звернення стягнення Банком на предмет іпотеки (однокімнатну квартиру, в якій проживає мати Автора). Покупець заперечує проти пред’явленого позову. Він подав клопотання про залучення Зберігача в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача. Суд клопотання задовольнив. Замовник, достроково повернувшись з закордонного відрядження дізнався про наявний стан справ і пред'явив позов до Автора і Покупця з мстою захисту своїх прав і повернення картини собі, набувши статусу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору. Яким шляхом побудувати стратегію захисту автора картини і на які аргументи опиратися? буду дуже вдячний за відповідь
Какая прелесть )) Пусть автор обратится к квалифицированному юристу и у него отпадут сомнения относительно его места под юридическим солнцем. А то как-то интересно получается... Деньги туда-сюда мужчины передают, а проблема предлагается к обсуждению на бесплатном сайте.
В том же случае, Максим, если вы и есть тот самый юрист, к которому обратился автор, рекомендую вам от души заняться другим делом ;)
Та ладно, може, студенти задачку вирішують :)
Не, задачки сразу видно
єдине право автора в цьому випадку - це вимагати визнання його автором цієї картини. В додаток потрібно проаналізувати положення підписаного договору щодо способу і умов використання картини Замовником. Замовник купив картину, чия проблема що автор її дешевше продав? Це його особисті проблеми
Що, досі ще не вирішили з картиною... ?