КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2009 № 11/178 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Григоровича О.М. суддів: Гольцової Л.А. Рябухи В.І. при секретарі: Терещенко Я.О. За участю представників: від позивача - Овчаренко О.В. - директор, Костирко Ю.В., дов.від 14.01.09, від відповідача - не з"явились, від третьої особи 1 - не з"явились,від третьої особи 2: Вовк П.І., дов.від 23.06.08 № 3-16/593, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Десна-Партнер" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2008 (підписано 17.11.08) у справі № 11/178 (Бобров Ю.М.) за позовом Комунального підприємства "Стадіон ім. Ю.О. Гагаріна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Десна-Партнер" третя особа позивача 1. Фонд комунального майна Чернігівської міської ради 2. Чернігівська міська рада про спонукання укласти договір оренди, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство “Стадіон ім.Ю.О.Гагаріна” Чернігівської міської ради (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійний футбольний клуб “Десна-Партнер” (далі – відповідач), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Фонд комунального майна Чернігівської міської ради та Чернігівська міська рада про спонукання укласти договір оренди. Позовні вимоги аргументовані тим, що відносини щодо майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди; відповідач без належних правових підстав знаходиться у двоповерховій будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 61, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.11.08 № 11/178 позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що відповідач без належних правових підстав користується двоповерховою будівлею, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова; згідно ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна та майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої доводи скаржник аргументує тим, що на момент розгляду даної справи між сторонами вже існували договірні відносини з приводу використання спірного майна (договір позички від 21.01.06 № 1); судом помилково застосовані норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна”; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.08 порушено апеляційне провадження у даній справі з призначенням її розгляду на 14.01.09. Про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача (апелянта) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю направлення в судове засідання повноважного представника організації. В судовому засіданні представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Чернігівської області залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим. Представник третьої особи 2 також надав письмовий відзив, яким не визнає доводи апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача (апелянта) та третьої особи 1 та з метою дотримання процесуальних прав учасників судового процесу, розгляд справи було відкладено на 04.02.09 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.01.09). В судове засідання 04.02.09 представники відповідача та третьої особи 1 не з’явились. Присутні представники сторін просили суд розглянути апеляційну скаргу по суті в даному судовому зсіданні. Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги відповідача по суті. Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та не зв’язаний доводами апеляційної скарги. Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзивів, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання тощо (ч.1 ст.143 Конституції України). Згідно статуту Комунального підприємства “Стадіон ім.Ю.О. Гагаріна” Чернігівської міської ради підприємство створене рішенням власника – територіальною громадою міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради та здійснює свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту, розширення послуг населенню, одержання прибутку в інтересах власника та трудового колективу. Майно підприємства є власністю територіальної громади м. Чернігова і закріплене за ним на правах повного господарського відання (п.4.1 статуту). Пунктом 4.5 статуту передбачено, що підприємство за згодою власника або уповноваженого їм органу має право здавати в оренду, відповідно до чинного законодавства, організаціям, установам та громадянам засоби виробництва та інші майнові цінності, а також списувати їх з балансу. Відповідно до п.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі – ГК України) майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (п.3 ст.179 ГК України). Господарський суд Чернігівської області обґрунтовано дійшов висновку, що спеціальним законодавчим актом, який регулює правовідносини в сфері оренди державного та комунального майна є Закон України від 10.04.92 № 2269 “Про оренду державного та комунального майна” (далі – Закон). Цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам (преамбула Закону). Частиною 2 ст.2 Закону передбачено, що державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування. Стаття 3 Закону визначає, що відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ст.12 Закону). Відповідно до положень ч.2 ст.10 Закону укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває у комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування. До матеріалів справи залучене рішення Чернігівської міської ради від 28.09.04 “Про затвердження типових договорів оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова”. Даним рішенням приписано Фонду комунального майна міської ради, комунальним підприємствам, які є орендодавцями об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, при підготовці договорів оренди брати за основу типові договори. Згідно ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватись з додержанням умов, передбачених ст.179 ГК України. Частиною 4 ст.179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначать зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Отже, питання оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, вирішується шляхом укладання договору оренди. Матеріали справи свідчать, що відповідач безоплатно та без належних правових підстав користується частиною приміщень загальною площею 858,6 кв.м двоповерхової будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 61, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на договір позички від 21.01.06 № 1 як на правову підставу користування приміщенням, колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним. В процесі розгляду справи стало відомо, що договір позички від 21.01.06 № 1, на який посилається відповідач, укладався не з ним, а з Міською громадською організацією “Футбольний клуб “Десна”. Чернігівська міська рада (власник майна) не приймала відповідного рішення щодо розпорядження належним їй майном шляхом передачі його саме відповідачу у безоплатне користування. Крім того, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.08 у справі № 11/177, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.09 № 11/177, доповнення № 6 до договору позички № 1 було визнано недійсним. Тобто, користування відповідачем спірним приміщенням є неправомірним. Також не є доведеним факт зміни сторони у зобов’язанні (договору позички № 1), оскільки відповідач не є правонаступником Міської громадської організації “Футбольний клуб “Десна”, а має самостійний баланс та діє на засадах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування (п.1.9 статуту відповідача). Як вбачається з матеріалів справи, листом від 01.08.08 № 85 позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати договір оренди на оренду приміщень, які фактично займає футбольний клуб, згідно методики розрахунків Фонду комунального майна Чернігівської міської ради. Даний лист та проект договору оренди в 2-х екземплярах був надісланий поштою, про що свідчить поштова квитанція та повідомлення про вручення поштового відправлення, та був виданий під підпис Мельник К.В. Згідно ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Тобто, позивач вчинив свої дії з дотриманням вимог чинного законодавства. Пунктом 3 ст.181 ГК України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (п.4 ст.181 ГК України). Відповідач протягом строку, встановленого чинним законодавством, не повідомив позивача про результати розгляду отриманого проекту договору, своїх заперечень або протоколу розбіжностей не надіслав, про наміри щодо використання комунального майна в подальшому також не повідомив. В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає також безпідставними заперечення відповідача щодо невизначеності предмету, ціни та строку дії договору, оскільки відповідач не був позбавлений можливості запропонувати свій проект договору оренди. Колегія суддів дійшла висновку, що Господарським судом Чернігівської області досліджено всі докази у справі та надано їм відповідну правову оцінку. Згідно ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.08 усправі № 11/178 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійний футбольний клуб “Десна-Партнер” – без задоволення. 2. Матеріали справи № 11/178 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Головуючий суддя Григорович О.М. Судді Гольцова Л.А. Рябуха В.І.