КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.01.2009 № 45/447-31/246 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Капацин Н.В. суддів: Вербицької О.В. при секретарі: За участю представників: від позивача - Колесник В.В. (довір. від 05.01.09р.) відповідача – Лесик М.А. (довір. від 20.11.08р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "РодАн-Капітал" на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2008 у справі № 45/447-31/246 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Закритого акціонерного товариства "РодАн-Капітал" про стягнення 135130,20 грн. за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „РодАн-Капітал” до Товариства з обмеженою відповідальністю
сільськогосподарського підприємства „Нібулон” про визнання договору та додаткових угод недійсними ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.08р. у справі № 45/447-31/246 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон”, стягнуто з Закритого акціонерного товариства „РодАн-Капітал” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” 135 130,20 грн. пені, 1 351,30 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства „РодАн-Капітал” про визнання недійсними договору поставки від 05.12.05р. № 836/2005, додатку № 1 до цього договору та додаткової угоди № 1 від 10.01.06р. до договору № 836/2005 від 05.12.05р. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що за умовами договору поставки № 836/2005 від 05.12.2005р., укладеного між позивачем і відповідачем, Закрите акціонерне товариство „РодАн-Капітал” мало поставити Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству „Нібулон” 3 500 тонн кукурудзи на суму 1 732 500 грн., відповідач частково виконав договірні зобов’язання, поставив сільськогосподарську продукцію в кількості 512,250 тонн на суму 253 562,75 грн., відповідно до пункту 7.6 договору з відповідача стягнуті штрафні санкції за неналежне виконання договірних зобов’язань. Суд першої інстанції не знайшов правових підстав для визнання недійсним договору поставки № 836/2005 від 05.12.05 з додатком № 1 і додатковою угодою № 1 від 10.01.06р. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство „РодАн-Капітал” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. по даній справі в частині задоволення первісного позову про стягнення з відповідача пені на суму 135 130,20 грн. та задовольнити зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи, оспорюваний договір поставки не підписаний генеральним директором ЗАТ „РодАн-Капітал”, згідно з висновком судової експертизи замість підпису керівника ЗАТ „РодАн-Капітал” проставлено факсимільне відображення підпису генерального директора, відповідачем здійснювалася поставка зерна кукурудзи позивачеві за усною домовленістю, рахунки на оплату кукурудзи і податкові накладні виписувалися головним бухгалтером, яка не знала про відсутність договору поставки між позивачем і відповідачем. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та просить залишити її без задоволення. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне: 5 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством „Нібулон” (далі Позивач) та Закритим акціонерним товариством „РодАн-Капітал” (далі Відповідач) укладено договір поставки № 836/2005, за умовами якого Відповідач взяв на себе обов’язок (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 10.01.06) поставити до 31.01.06р. 3 500 тонн +/- 10% кукурудзи за ціною 495 грн. за тонну на загальну суму 1 732 500 грн. Залізничними накладними № 43453842, -3843, -3844, - 3845, - 3846, - 3847, -3848, 3849 від 14.01.06р. та видатковою накладною № РН-0000001 від 16.01.06р. відповідач поставив зерно кукурудзи в кількості 512,250 тонн на загальну суму 253 563,75 грн. В іншій частині відповідачем договірні зобов’язання не виконані. Відповідно до пункту 7.6 договору № 836/2005 від 05.12.05р. позивач нарахував пеню за порушення строків поставки за період з 01.02.06р. по 31.07.06р. на суму 135 130,20 грн. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу, стаття 526 Цивільного кодексу України вказують на те, що зобов’язання мають виконуватися відповідно до умов договору. В силу статті 610 Цивільного кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом виконання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612, частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу боржник вважається таким, що прострочив або не виконав його у строк, встановлений договором і у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пунктом 7.6 договору сторони встановили, що у разі порушення строків поставки товару в кількості, вказаній в додатку до договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Відповідно до статей 216, 217, 218 Господарського кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, встановлених договором, у сфері господарювання застосовуються такі види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, а підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуті з Відповідача на користь Позивача штрафні санкції (пеня) за неналежне виконання Відповідачем договірних зобов’язань по поставці сільськогосподарської продукції (кукурудзи) за договором № 836/2005 від 05.12.05р. Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” про стягнення з Відповідача штрафних санкцій надійшла до Господарського суду міста Києва 15.08.06р., а 20.09.06р. ЗАТ „РодАн-Капітал” звернулося до Позивача з листом № 72/09 про розірвання договору № 836/2005 від 05.12.05р. До листа Відповідачем додано проект додаткової угоди від 20.09.06р., яка передбачала, що всі зобов’язання сторін, які виникли з договору № 836/2005 від 05.12.05р. припиняються з 21.01.06р. Позивач не надав згоди на розірвання договору № 836/2005. 09.10.06р. Відповідач надіслав до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору поставки 836/2005 від 05.12.05р., додатку до цього договору № 1 та додаткової угоди № 1 від 10.01.06р. до договору № 836/2005 від 05.12.05р. Свої позовні вимоги за зустрічним позовом Відповідач обґрунтував тим, що договір поставки від 05.12.05р. і додаткова угода № 1 від 10.01.06р. сфальсифіковані позивачем, оскільки генеральний директор ЗАТ „РодАн-Капітал” з 3 по 13 січня 2006 року перебував у відпустці, видаткові накладні і рахунки на оплату поставлених відповідачем товарів не містять посилань на договір, а тому у позивача відсутні підстави вказувати на те, що договір частково виконувався, в платіжних дорученнях № 525, № 804 позивачем зазначено підставу для перерахування грошових коштів рахунки-фактури, а не договір, тобто купівля-продаж 512,250 тонн кукурудзи здійснювалося згідно разової усної угоди, укладеної сторонами в момент виконання – 16 січня 2006 року. Крім того, відповідач зазначає, що при підписанні оспорюваного договору, додатку і додаткової до нього угоди зі сторони ЗАТ „РодАн-Капітал” використано відтворення підпису за допомогою механічного або іншого копіювання власноручного підпису, що суперечить частині 3 статті 207 Цивільного кодексу, яка передбачає, що при використанні при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо визнання недійсними договору поставки № 836/2005 від 05.12.05р., додатку № 1 до договору № 836/2005 від 05.12.05р. та додаткової угоди № 1 від 10.01.006р. до договору № 836/2005 від 05.12.05р. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, викладеними в рішенні від 10.11.08р., виходячи з наступного: В пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978р. № 3 зазначається, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбачених законом, порушення вимог закону про укладення угоди у простій письмовій формі є підставою для визнання її недійсною лише у разі, коли це прямо передбачено правовою нормою, що регулює даний вид угод, а за загальним правилом, встановленим статтею 46 Цивільного кодексу УРСР, недодержання передбаченої законом простої письмової форми угоди не тягне визнання її з цих підстав недійсною. Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. 5 грудня 2005 року між позивачем і відповідачем укладено в письмовій формі договір поставки № 836/2005, додаток № 1 до цього договору, який передбачав поставку кукурудзи в кількості 3 500 тонн за ціною 479 грн. за тонну. Додатковою угодою № 1 до договору № 836/2005 сторони змінили ціну товару, який підлягав поставці, ціну договору та строки поставки кукурудзи до 31.01.06р. Відповідач частково виконав договірні зобов’язання, звертаючись з листом № 72/09 від 20.09.06р. про розірвання договору відповідач визнав договір укладеним, але при цьому вказував що договір № 836/2005 незаконно укладений. У зустрічній позовній заяві відповідач підставою для визнання недійсною угоди вказав частину 1 статті 215 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. ЗАТ „РодАн-Капітал” конкретно, не зазначило, яким вимогам в силу статті 203 Цивільного кодексу не відповідає укладена угода № 836/2005 від 05.12.05р. Для визнання недійсним договору № 836/2005 в апеляційній скарзі ЗАТ „РодАн-Капітал” зазначило всі підстави встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, в тому числі і передбачені частиною 6 статті 203 цього кодексу, яка передбачає, що правочин, який вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. ЗАТ „РодАн-Капітал” не довело, що договір підписано не уповноваженою особою, оскільки оспорюваний договір містить підпис генерального директора ЗАТ „РодАн-Капітал”, підпис генерального директора скріплено печаткою Товариства. Згідно експертного висновку судово-почеркознавчої експертизи № 72 від 16.05.07р. підписи від імені генерального директора ЗАТ „РодАн-Капітал” Ксьонзенка Валерія Петровича в договорі поставки № 836/2005 від 05.12.05р., додатку № 1 до договору поставки, додатковій угоді № 1 до договору поставки № 836/2005 від 05.12.05р. виконані не рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільного кліше підпису і є факсимільним відображенням одного і того ж підпису. Відповідачем не доведено, що факсимільне відображення підпису генерального директора виготовлено і застосовано проти його волі, що печатка Товариства викрадена і проставлена на договорі без згоди генерального директора, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені лише вироком суду по кримінальній справі. Крім того, експертним висновком підтверджено, що на видатковій накладній № РН-0000001 від 16.01.06р. підписи від імені Ксьонзенка В.П. вчинені самим Ксьонзенком В.П., що є підтвердженням волевиявлення відповідача на укладення і виконання договору поставки. Безпідставними є доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що приймаючи платіж в оплату поставленої кукурудзи в кількості 512, 250 тонн Відповідач був переконаний, що отримав кошти в оплату 512, 250 тонн кукурудзи поставленої ним по разовій усній угоді згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 16.01.06р., оскільки стаття 208 Цивільного кодексу України не допускає усних угод між юридичними особами, і вважати усною угоду по поставці кукурудзи немає необхідності, оскільки між позивачем і відповідачем укладено письмовий договір № 836/2005. Відповідно до статей 628, 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.08р. по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „РодАн-Капітал” залишити без задоволення. 2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.08р. у справі № 45/447-31/246 залишити без змін. 3. Матеріали справи № 45/447-31/246 повернути до Господарського суду міста Києва. Головуючий суддя Судді Вербицька О.В.