КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.02.2009 № 11/99 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: при секретарі: За участю представників: від позивача – Горін С.Я. – голова правл., Курдибаха І.І. – предст.за довірен. від відповідача 1 – Шишмарьов А.Д. – юр. від відповідача 2 – Кривошей М.Б. – юр. від відповідача 3 – Мар”янченко М.О. – юр. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Споживчий кооператив з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет" на рішення Господарського суду м.Києва від 28.11.2008 у справі № 11/99 за позовом Споживчий кооператив з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет" до Рада Міністрів Автономної Республіки Крим Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" ЗАТ "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2008р. у справі №11/99 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. Заперечуючи проти рішення суду позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що надання Радою Міністрів АР Крим спірної земельної ділянки у користування відповідачів за відсутності відповідного висновку селищної ради за місцем розташування спірної земельної ділянки, як того вимагає п.7 ст.123 Земельного кодексу України, є порушенням норм чинного законодавства щодо порядку передачі землі в користування. Позивач також посилається на порушення ч.15 ст.151 Земельного кодексу України під час передачі спірної земельної ділянки у користування відповідачів, оскільки на думку позивача Радою міністрів АР Крим було передано в користування земельну ділянку без документів, що обґрунтовують її розмір та місце розташування. За таких обставин у зв’язку з неповним з’ясуванням судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи, та відповідно до ст.104 ГПК України позивач вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню. Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне: У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Пунктом 1 ст. 123 Земельного кодексу України також передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Таким чином, підставою набуття права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності, є відповідне рішення уповноваженого державною виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування. 13.05.2003р. Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнята постанова №250 "Про надання земельної ділянки в оренду", якою: затверджений проект відводу земельної ділянки загальною площею 0,7000 га під розміщення багатоповерхового будинку на території Партенітської селищної ради за межами населеного пункту в районі комплексу "Європа"; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" за межами населеного пункту Партеніт в районі комплексу "Європа" земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, в т.ч. по угіддям: чагарники - 0,7000 га для будівництва багатоповерхового будинку в оренду строком на 49 років; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" протягом 3-х місяців з моменту прийняття даної постанови укласти договір оренди земельної ділянки. На момент розгляду справи вказана постанова є чинною. Доказів визнання її недійсною або скасування в установленому законом порядку до матеріалів справи не надано. 26.12.2003р. між Радою міністрів Автономної Республіки Крим в особі першого заступника голови Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим Соколика В.М. (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Професіонал" в особі директора Карева В.Р. (відповідач-2) укладено Договір оренди земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа" площею 0,7000 га з кадастровим номером 01 103 454 00 : 02 : 001 : 0010. Відповідно п. 1.3 Договору земельна ділянка передається в оренду на підставі земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13.05.2003 № 250 "Про надання земельної ділянки в оренду". Вказаний Договір було зареєстровано в Книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі за № 6 Партенітської селищної ради, про що реєстратором Алуштинського відділу Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 26.01.2004 року зроблено запис за № 23. 18.03.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закритим акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" (відповідач-3) укладено Договір суборенди зазначеної земельної ділянки. Відповідач-3 надіслав до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим лист № 26 від 15.02.2005р., в якому просив надати згоду на передачу вказаної земельної ділянки в суборенду Закритому акціонерному товариству "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське". Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 194 від 12.04.2005р. "Про погодження передачі земельної ділянки в суборенду" надано згоду відповідачу-2 на передачу в суборенду відповідачу-3 земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа". Договір суборенди було зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі № 6 Партенітської селищної Ради, про що реєстратором Алуштинського відділу Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" зроблено запис № 040600200018 від 20.03.2006. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Згідно з ч.3 ст. 640 Цивільною кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закрите акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" мають встановлені законом документи, що підтверджують їх права на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 01 103 454 00 : 02 : 001 : 0010, розташованою за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа" на умовах оренди та суборенди відповідно. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів країни в межах повноважень, визначених законом. Частиною 6 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Згідно з ч. 1 ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст. 1 Закону Автономної Республіки Крим "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" Рада міністрів Автономної Республіки Крим є вищим органом виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Згідно листа Республіканського комітету по земельних ресурсах № 672/10-29 від 06.12.2005 на момент прийняття Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13.05.2003 № 250 "Про надання земельної ділянки в оренду" земельна ділянка площею 0,700 га, надана в користування відповідачу-2, знаходилась за межами населеного пункту Партеніт. Крім того, до позовної заяви було додано Витяг із державного земельного кадастру від 22.07.03 р. № 10-03/12-559/1 згідно якого, земельна ділянка площею 0,7000 га., що надається в оренду ТОВ „Професіонал” для будівництва багатоповерхового дому, відповідно до земельно-кадастровій документації знаходиться за адресою: Партенітська селищна рада, в районі комплексу „Європа” та відноситься до земель Партенітської селищної ради. Земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Таким чином, відповідно до Витягу із державного земельного кадастру від 22.07.03р. № 10-03/12-559/1 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України посилання позивача на порушення порядку отримання земельної ділянки у користування, передбаченого ст. 123 Земельного кодексу України, судом до уваги не приймаються, оскільки передача в користування земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту належить до компетенції Рада міністрів Автономної Республіки Крим. 30.05.2007 між Партенітською селищною радою та Споживчим кооперативом з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет" (позивач) було укладено Договір оренди землі. За умовами даного Договору позивачу передано в оренду земельну ділянку з кадастровим № 01 103 454 00 : 01 : 004 : 0009 площею 4,4000 га. Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Позивач отримав право користування суміжною земельною ділянкою за Договором оренди землі від 30.05.2007, тобто пізніше, ніж відповідач-2 та відповідач-3. При цьому, за цим договором цільове призначення земельної ділянки було змінено із сільськогосподарського призначення (члени кооперативу отримували ділянки для ведення садово-городницької діяльності) на рекреаційне згідно з п. 12 Договору оренди землі від 30.05.2007 земельна ділянка передана під розміщення дачного району. В цьому випадку є обов'язковим виготовлення та затвердження в установленому порядку нового проекту відведення земельної ділянки, що передбачено п.2, 3 ст. 20 Земельного кодексу України, а також Постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", ст.ст. 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 183, 184 Земельного кодексу України. Тобто, відповідно до вказаних норм, проводиться нова процедура затвердження меж земельної ділянки і винесення їх в натуру. Збереження меж земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення чинним законодавством не передбачено. У зв'язку з цим укладення спірного договору оренди від 26.12.2003 та суборенди від 18.03.2005 не порушує суб'єктивних прав позивача, оскільки він не має прав на ту саму земельну ділянку, яка виділялась йому місцевим органом влади раніше під городництво. Крім того, згідно з Актом встановлення меж ділянки в натурі позивачу для розміщення дачного району, смт. Партеніт від 11.07.2006, складеного в присутності начальника управління земельних ресурсів, начальника управління архітектури та містобудування, Голови Партенітської селищної ради, директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Професіонал", голови ПК "Рассвет", ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не заявлено. Витяг з державного земельного кадастру від 22.07.2003 №10-03/12-559/1 свідчить про те, що згідно відомостей земельно-кадастрової документації вказана земельна ділянка нікому не передавалась, права на цю земельну ділянку у третіх осіб відсутні. Твердження позивача про порушення його інтересів, охоронюваних законом, також є не обґрунтоване. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, охоронюваний законом інтерес це інтерес певної особи (групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою на рівні з правами; також, що це - прагнення, потреби, вигоди особи, задоволення яких передбачено або безпосередньо випливає з положень закону. Охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Інтерес позивача щодо зацікавленості у користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться в оренді відповідача-2 та суборенді відповідача-3, порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закритого акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське", закріплені в ст. 95 Земельного кодексу України. З урахуванням положень ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, яка вже перебуває у користуванні, можливе лише після вилучення такої земельної ділянки у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Вилучення земельної ділянки допускається при дотриманні гарантій прав на землю, передбачених розділом V Земельного кодексу України, якщо рішення про це прийнято компетентним органом з підстав і в порядку, встановлених законом (ст. 350 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звергатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав. Позивач у позовній заяві вказує, що спірним Договором оренди передано відповідачу-2 в користування земельну ділянку, що оброблялась членами СК "Рассвет" протягом 20 років. Як було встановлено судом першої інстанції, спірні договори були укладені між відповідачами задовго до набуття позивачем у користування земельної ділянки. За вказаних обставин колегія вважає, що спірні Договори жодним чином не порушують прав та інтересів позивача, і підстави для визнання цих Договорів недійсними у зв'язку з недодержанням вимог, встановлених ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, відсутні. Крім того, колегія також відзначає, що спірні договори було укладено між відповідачами, а позивач не був стороною Договору оренди від 26.12.2003 та Договору суборенди від 18.03.2005. Оскільки позивачем не доведено, що відповідачі порушили його права і охоронювані законом інтереси, а також не доведено, що відповідачами було порушено порядок укладення договору оренди земельної ділянки, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог. За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволення, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд – ПОСТАНОВИВ: 1. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2008р. у справі №11/99 залишити без змін, а апеляційну скаргу Споживчого кооперативу з будівництва та експлуатації дачного поселення „Рассвет” – без задоволення. 2. Матеріали справи №11/99 повернути Господарському суду м. Києва. Головуючий суддя Судді