КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.02.2009 № 27/11 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Григоровича О.М. суддів: при секретарі: За участю представників: від позивача - Ткаченко В.В. - юрисконсульт, дов.від 08.01.09 № 128, від відповідача - Ногін В.В., дов.від 10.11.08 № 9/5-99, від третьоїособи 1: не з"явились, від третьої особи 2: Мельник В.О., дов.від 25.09.08 № 31-28030-02-2/20, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці на ухвалу Господарського суду м.Києва від 20.11.2008 за заявою Одеської залізниці про виправлення помилки у поворотному наказі та визнання його таким, що частково не підлягає виконанню у справі № 27/11 за позовом Одеської залізниці до Міністерства освіти і науки України третя особа відповідача 1. Державне казначейство України 2. Міністерство фінансів України про стягнення суми, ВСТАНОВИВ: Господарським судом міста Києва на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.12.04 у справі № 27/11, яка набрала законної сили 23.12.04 та якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.04 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.08.04, видано поворотний наказ № 27/11. Одеська залізниця (далі – позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про виправлення помилки у наказі та визнання його таким, що частково не підлягає виконанню. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.08 № 27/11 в задоволенні заяви позивача про виправлення помилки у поворотному наказі та визнання його таким, що частково не підлягає виконанню, відмовлено. Ухвалу мотивовано тим, що згідно ст.122 Господарського процесуального кодексу України боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою; видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою божника, до якої додається довідка про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про виправлення помилки в поворотному наказі та визнати його таким, що не підлягає частковому виконанню в частині стягнення з нього грошових коштів в розмірі 103883,60 грн. свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що нормами процесуального законодавства встановлений порядок видачі наказів, а поняття “наказ” є загальним відносно поняття “поворотний наказ”; поворотний наказ повинен видаватися з дотриманням всіх норм, встановлених ст.118 Господарського процесуального кодексу України та ст.21 Закону України “Про виконавче провадження”; позивач не отримував суми 1057022,66 грн., яку Міністерство освіти і науки перерахувало на рахунок Міністерства юстиції України, а лише 951320,40 грн. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.08 № 27/11 відновлено Одеській залізниці строк на оскарження ухвали суду та порушено апеляційне провадження у даній справі з призначенням її розгляду на 12.01.09. В зв’язку з неявкою в судове засідання третьої особи 1 та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 02.02.09 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.01.09 № 27/11). Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив третьої особи 2 на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, винесена без порушень норм матеріального та процесуального права. В судове засідання 02.02.09 представник третьої особи 1 не з’явився, причини неявки суду невідомі. Порадившись на місці, колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті. Заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи 2, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів встановила наступне. В лютому 2004 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, треті особи – Міністерство фінансів України та Державне казначейство про стягнення суми заборгованості за надані залізницею послуги з пільгового перевезення студентів у 2003 році. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.04 позовні вимоги були задоволені. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.04 рішення місцевого суду залишено без змін. 08.09.04 на виконання рішення суду був виданий наказ про стягнення з Міністерства освіти і науки України на користь Одеської залізниці 1055204,66 грн. заборгованості, 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як вбачається з документів, наданих Державним казначейством України від 21.10.05, платіжною вимогою № 143/4/742 від 16.11.04 Міністерство освіти і науки України перерахувало на рахунок Міністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби) 1057022,66 грн. як стягнення коштів на користь Одеської залізниці згідно наказу Господарського суду міста Києва від 08.09.04 № 27/11. Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.04 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.04 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.04 у справі № 27/11, в позові відмовлено. Ухвалою Верховного Суду України від 03.03.05 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови касаційної інстанції. 21.09.05 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про повернення грошових сум, стягнутих при примусовому виконанні наказу суду від 08.09.04 у справі № 27/11. 18.10.05 відповідач вдруге звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу наказу про поворот виконання рішення суду у справі № 27/11. 21.10.05 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.12.04 видано поворотний наказ № 27/11 про стягнення з Одеської залізниці на користь Міністерства освіти і науки України 1055204,66 грн. заборгованості, 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ дійсний для пред’явлення до виконання до 20.10.08. Поворот виконання рішення, постанови передбачені ст.122 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Даною статтею встановлено, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові..., боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. 21.09.05 Міністерство освіти і науки України надало довідку за підписом заступника міністра Огнев’юка В.О. та начальника управління бухгалтерського обліку та звітності-головного бухгалтера Бабуріної В.І. про стягнення з реєстраційного рахунку міністерства коштів в сумі 1057022,66 грн. на користь Одеської залізниці при примусовому виконання наказу суду від 08.09.04. Таким чином, суд першої інстанції видав поворотний наказ у справі № 27/11 з дотриманням вимог ст.122 ГПК України. Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що строк пред’явлення наказу до виконання розпочався з 23.12.04 (дня прийняття постанови Вищим господарським судом України) та закінчився 23.12.07, оскільки поворотний наказ видається не в силу факту прийняття рішення про повну або часткову відмову в позові, а лише на підставі заяви боржника, до якої додана відповідна довідка про стягнення за скасованим рішенням. Крім того, положеннями ст.122 ГПК України не встановлений строк, протягом якого боржник має право звернутися з заявою про видачу наказу про повернення стягнутих грошових коштів. Господарський суд міста Києва обґрунтовано дійшов висновку, що задоволення заяви про видачу поворотного наказу можливе тільки після встановлення судом факту повного або часткового виконання рішення (постанови), яке було змінене або скасоване. Отже, поворот виконання рішення (постанови) є процесуальною дією, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на п. 1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 № 04-5/365, яким визначено, що дата видачі наказу має співпадати з датою набрання рішенням господарського суду законної сили, оскільки дані роз’яснення стосуються видачі основного наказу на виконання судового рішення, а не поворотного. Для видачі поворотного наказу господарський суд має впевнитися, що сума, яку стягнуто за основним наказом, була списана установою банку. Крім того, положення ГПК України не дають права господарському суду за власною ініціативою здійснювати видачу поворотних наказів, а лише за заявою боржника. На думку колегії суддів, також помилковими є посилання апелянта на ст.11 ГПК України та ст.21 Закону України “Про виконавче провадження” в частині визначення дати, з якої обраховується строк пред’явлення до виконання поворотних наказів, оскільки ці норми не враховують особливостей порядку повороту виконання рішення чи постанови. Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що поворотний наказ не може бути виданий датою, яка передує заяві боржника про видачу наказу про повернення стягнутих грошових сум. Оскільки в результаті розгляду заяви відповідача Господарський суд міста Києва видав поворотний наказ 21.10.05, то датою, з якої повинен обраховуватися строк пред’явлення його до виконання, є, відповідно, 21.10.05. Отже, судом правомірно визначено строк пред’явлення до виконання поворотного наказу від 21.10.05 № 27/11 до 20.10.08, в зв’язку з чим зазначений наказ не містить помилки. Колегія суддів не визнає обґрунтованими доводи апелянта щодо визначення суми стягнення у поворотному наказі. Так, апелянт зазначає, що сума, зазначена в поворотному наказі, ним не отримувалася. На підставі матеріалів, зібраних у даній справі, колегією суддів встановлено, що з рахунку відповідача на користь позивача за основним наказом у справі № 27/11 була стягнута саме та сума грошових коштів, яка зазначена в поворотному наказі. Положеннями ч.1 ст.122 ГПК України передбачено, що за поворотним наказом боржнику повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.11.08 № 27/11 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.08 у справі № 27/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці – без задоволення. 2. Матеріали справи № 27/11 повернути до Господарського суду міста Києва. Головуючий суддя Судді