КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2009 № 24/323 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Григоровича О.М. суддів: за участю секретаря судового засідання за участю представників сторін: від позивача: повідомлений належним чином, але не з’явився; від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" на рішення Господарського суду м.Києва від 29.10.2008 у справі № 24/323 за позовом Приватного підприємства "Агротрейд-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" про стягнення 2531,43 грн. ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство „Агротрейд-М” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” про стягнення 2 531,43 грн. До прийняття рішення у справі, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому він просив стягнути з відповідача додатково 199,95 грн. витрат, пов’язаних з придбанням палива для прибуття представника позивача до міста Києва з метою участі у судовому засіданні. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі № 24/323 позов Приватного підприємства „Агротрейд-М” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” стягнення 2 531,43 грн. задоволено частково. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” на користь Приватного підприємства „Агротрейд-М” 2 511,34 грн. заборгованості за договором поставки, 20,09 грн. збитків від інфляції. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Поляне” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Зокрема, скаржник посилався на те, що оскільки судом 29.10.2008 прийнято рішення за відсутності представника скаржника, то це, на його думку, є порушенням норм процесуального права. Сторони у судове засідання, яке відбулося 04.02.2009, повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” (далі – ТОВ „Поляне”) належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 22.01.2009, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75. Крім того, про належне повідомлення сторін у справі про прийняття апеляційної скарги ТОВ „Поляне” до провадження та призначення її до розгляду свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання представниками сторін ухвали суду від 22.01.2009. Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги ТОВ „Поляне”, неявка представників сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін. Крім того, Приватне підприємство „Агротрейд-М” (далі – ПП „Агротрейд-М”) відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Поляне” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України також не є перешкодою для перегляду рішення господарського суду в апеляційному порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Між ТОВ „Поляне” (Покупець) та ПП „Агротрейд-М” (Постачальник) 31.12.2007 укладено договір поставки продукції № 65, за умовами якого, Постачальник зобов’язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець зобов’язався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов’язався поставляти Покупцю товари відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті, зазначеними у специфікації, що є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору). Пунктом 6.2 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до цього договору. Якщо Постачальник надав належним чином оформлені товарні і податкову накладні протягом 3 (трьох) банківських днів з дати здійснення поставки товару, Покупець здійснює оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 21 календарних днів з дати отримання товару Покупцем, який зазначений в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу „ТОВАР ОТРИМАНИЙ” (п. 6.3 договору). Сторона звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за договором у випадку, якщо таке невиконання було спричинене форс-мажорними обставинами, які виникли після підписання договору (п. 11.1 договору). Згідно накладних (від 25.04.2008 № 408 на суму 580,39 грн.; від 30.04.2008 № 472 на суму 1 482,46 грн.; від 21.05.2008 № 466 на суму 834,25 грн.), ПП „Агротрейд-М” було поставлено ТОВ „Поляне товар на загальну суму 2 897,10 грн. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 03.06.2008, який скріплений печатками обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем за зобов’язанням по договору № 65 становить 2 511,34 грн., тобто, відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, на суму 385,76 грн. Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України). Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України). Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України). Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 17 241,98 грн. за поставлений ТОВ „Святослав” товар. Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Оскільки відповідач частково (на суму 385,76 грн.) розрахувався перед позивачем за поставлений останнім товар (на загальну суму 2 897,10 грн.) і скаржник в апеляційній скарзі суму заборгованості (2 511,34 грн.) не оспорює та не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договором № 65 в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2 511,34 грн. Також, місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача розмір збитків від інфляції в сумі 20,09 грн. Що стосується клопотання позивача про стягнення з відповідача 199,95 грн. витрат на придбання палива для прибуття представника позивача до міста Києва з метою участі у судовому засіданні суду першої інстанції, то колегія суддів вважає, що суд мотивовано відмовив позивачу у стягненні з відповідача зазначеної вище суми, оскільки зазначені позивачем витрати не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, а тому відшкодуванню не підлягають. Посилання скаржника, що товариство належним чином не було повідомлено про час та місце засідання суду 29.10.2008, колегією суду до уваги не приймаються з таких підстав. Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”. Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Отже, у випадках, передбачених ст. 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Як вбачається із матеріалів справи, ПП „Агротрейд-М” при зверненні до Господарського суду міста Києва було зазначено адресу ТОВ „Поляне”: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 39-В. Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.08.2008 у справі № 24/323, якою засідання суду було призначено на 24.09.2008, була надіслана на адресу сторін 27.08.2008, про що свідчить відмітка на звороті ухвали. У зв’язку з неявкою представника ТОВ „Поляне” ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2008 розгляд справи було відкладено на 29.10.2008. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 17.10.2008, про свідчить також відмітка на звороті ухвали. Отже, ТОВ „Поляне” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду. При цьому, в матеріалах справи відсутні дані про те, що кореспонденція, яка надсилалась Господарським судом міста Києва на адресу ТОВ „Поляне”, поверталась на адресу суду. Крім того, матеріали апеляційної скарги (титульний лист) свідчать про знаходження товариства за адресою, що зазначена в позовній заяві ПП „Агротрейд-М”. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі № 24/323. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі № 24/323 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” - без задоволення. 2. Матеріали справи № 24/323 повернути до Господарського суду міста Києва. 3. Копію постанови надіслати сторонам. Головуючий суддя Судді