21.01.2009 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД   01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14     ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     29.01.2009                                                                                           № 3/10-2/278  Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого:          Андрієнка  В.В.  суддів:                           За участю представників:  від позивача: Бойчак В.О.  від відповідача: Тхорик С.М.  від третьої особи: Лазебний А.М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва  на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2008  у справі № 3/10-2/278   за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхол»  до                                                   Київської міської ради                третя особа           Головного управління комунальної власності м. Києва  про                                                   скасування частини 3 рішення № 1072/3905 від 25.10.2007   ВСТАНОВИВ:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Будхол» (надалі ТОВ “Будхол”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради  (надалі – КМР, Відповідач), третя особа Головне управління комунальної власності м. Києва (надалі – ГУКВ м. Києва, Третя особа), про скасування частини 3 рішення Київської міської ради від 25.10.2007 р. № 1072/3905 “Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки” , а саме позицію 61 розділу “Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ” Група А ” додатку 2 до рішення  “Не житлові приміщення ТОВ “Будхол”; м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, літ. “А”, “Б”;4;1204,9”. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 р. позов задоволений повністю. Було скасовано частину 3 рішення Київської міської ради  від 25.10.2007 р. № 1072/3905 “Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки” , а саме позицію 61 розділу “Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ” Група А ” додатку 2 до рішення  “Не житлові приміщення ТОВ “Будхол”; м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, літ. “А”, “Б”;4;1204,9”. Стягнуто з Київської міської ради   на користь ТОВ “Будхол” 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.  Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа звернулась  до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  в якій просить  рішення  скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Будхол” у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального  права. Зокрема заявник посилається на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що Київська міська рада не в праві вносити зміни до прийнятих  нею раніше рішень. Обґрунтовуючи свої вимоги заявник вказував на те, що при вирішенні справи судом  першої інстанції не враховано, що оспорюване рішення Київської міської ради прийняте відповідно до пункту 30  ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно з якою до виключної компетенції  Київської міської ради відноситься прийняття рішень щодо  відчуження відповідно до закону комунального майна; визначення  доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; та ч. 4 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна”, відповідно до якої відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Відповідач апеляційну скаргу підтримав. Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Дослідивши доводи апеляційною скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного. Згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. В той же час, згідно п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до п. 30 ст. 26 згаданого Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Згідно пункту 4 ст. 7 Закону України Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об’єктів, що підлягають приватизації і, відповідно до п. 5 цієї ж статті 7 Закону, орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Згідно з рішенням від 08.02.2007 р. № 62/723 “Про програму приватизації об’єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки” об’єкт нерухомості, а саме нежиле приміщення загальною площею 1204,9 кв.м., розташоване за адресою вул.. Хрещатик, 10 літ. “А,Б” у м. Києві включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем – товариством з обмеженою відповідальністю “Будхол”. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом. Частиною 5 ст. 7 цього ж закону передбачено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті. В той же час, відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” викуп застосовується щодо об’єктів малої приватизації включених до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Рішенням Київської міської ради № 20/3111 від 02.02.2006 “Про внесення змін до рішень Київради від 12.02.2004 № 36/1246 та від 18.03.2004 № 100/1310 “Про приватизацію комунального майна” були внесені відповідні зміни до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації. Пунктом 214 розділу „Головне управління комунальної власності м. Києва” Група „А” додатку 1 до рішення Київської міської ради № 20/3111 від 02.02.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю „Будхол” було надано дозвіл приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 1204,90 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Києві, по вул. Хрещатик, 10, літ. „А, Б”. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки об’єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації (ч. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”). Статтею 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначено, що після підготовки об’єкта до приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації  укладається договір купівлі-продажу цього об’єкту та складається акт приймання-передачі зазначеного майна. При цьому, судова колегія зазначає, що відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений чинним законодавством. Рішенням Київська міська рада від 25.10.2007 № 1072/3905 „Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 „Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007 - 2010 роки” позицію 61 розділу „Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)” „Група „А” додатка 2 до рішення „Нежилі приміщення ТОВ „Будхол”; м. Київ, вул. Хрещатик, 10, літ. „А, Б”; 4; 1204,90” викладено в редакції „Нежилі приміщення м. Київ, вул. Хрещатик, 10, літ. „А, Б”; 4; 1204,90”. Отже, цим рішенням Київська міська рада змінила спосіб приватизації нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 10, літ. „А, Б” з викупу на аукціон. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Відповідно до п. 4. ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Отже, Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Законом України “Про приватизацію державного майна” не передбачена можливість зміни способу приватизації з викупу на аукціон, лише зокрема відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Пунктом 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації. Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно  до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, в даному випадку, заявником всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Головного управління комунальної власності м. Києва та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 - відсутні. З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:  Рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у справі № 3/10-2/278 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності            м. Києва - без задоволення.     Головуючий суддя                                                                        Судді