03.02.2009 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД   01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14     ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     03.02.2009                                                                                           № 6/914  Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого:          Ропій  Л.М.  суддів:              при секретарі:             За участю представників:  від позивача - Огій А.В. – представник, дов. б/н від 15.09.2008;  від відповідача - Шабаш Н.М. – представник, дов. № 1.11-317 від 03.04.2007;  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморськіавіалінії"  на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2008 за заявою Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва  у справі № 6/914   за позовом                               Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль"  до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморськіавіалінії"                             про                                                   стягнення 877028,95 грн.   Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 № 01-23/1/2 змінено склад колегії суддів. На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 23.12.2008 оголошено перерву до 13.01.2009, а 13.01.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.02.2009. ВСТАНОВИВ:   Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі №6/914 заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 змінено, позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 149 631,85 грн. заборгованості, 1 496,32 грн. державного мита, 20,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що рішення від 01.08.2006 про відмову у позові ґрунтувалось на наказах Міністерства транспорту України, в тому числі і за № 709 від 15.09.2003, у той же час постановою Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 14/536-А за позовом Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" до Міністерства транспорту та зв’язку  України було визнано нечинним з дати прийняття та скасовано наказ № 709 від 15.09.2003 в частині, що стосується Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", виходячи з цього, нечинність з моменту прийняття наказу, є нововиявленою обставиною; оскільки підстави для застосування знижок відсутні, заборгованість відповідача за послуги зі зльоту-посадки, пасажирського збору та збору за забезпечення авіаційної безпеки за серпень 2003 р. становить 149 631,85 грн.; визнання недійсним наказу № 709 в частині застосування знижки до збору за стоянку в розмірі 67,23 грн. не є нововиявленою обставиною; доказів нечинності наказів Міністерства транспорту України, на підставі яких були засновані знижки до серпня 2003 р., заявник суду не подав. В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 6/914 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права. Заявник стверджує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 подана позивачем з порушенням строків подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки 13.12.2006 Господарським судом міста Києва винесена постанова у справі № 14/536-А, а позивачем заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 була подана 16.02.2007, тобто з порушенням двохмісячного строку, встановленого статтею 113 ГПК України. Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 13.01.2009 позивачем надано письмове пояснення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що оскільки постанова Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 14/536-А відповідно до п. 1 ст. 254 КАС України набрала законної сили 24.12.2006, то направлення позивачем до Господарського суду міста Києва заяви про перегляд рішення № 35-12-07 від 16.02.2007 здійснено у межах строку, передбаченого ст. 113 ГПК України. У заяві, поданій 03.02.2009, відповідач просить відмовити в задоволенні позову у зв’язку з тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2008 у справі № 23/51-б порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії", якою відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмове пояснення, колегія суддів встановила наступне. Позивачем подана заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 за нововиявленою обставиною, а саме: скасуванням наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 15.09.2003 № 709 в частині, що стосується Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", постановою Господарського суду міста Києва у справі № 14/536-А, оскільки дана обставина спростовує факт, покладений в основу рішення від 01.08.2006 у справі № 6/914 та наказ скасований з дати його прийняття. Згідно зі ст.ст. 112, 113 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові; судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Апеляційна інстанція не погоджується з доводами, наведеними в  обґрунтування апеляційної скарги, зважаючи на таке. Постанова Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 14/536-А підписана 25.12.2006. Згідно з ч. 3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Таким чином відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 14/536-А набрала законної сили після 04.01.2007, у зв’язку з чим двохмісячний строк, встановлений статтею 113 ГПК України, закінчився 05.03.2007, а заява позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 одержана судом першої інстанції 22.02.2007, тобто до закінчення зазначеного строку. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 у позові про стягнення, з врахуванням заяви від 14.02.2004, якою збільшено розмір позовних вимог, суми 877 028,95 грн. заборгованості за послуги з наземного обслуговування за період з жовтня 2002 р. по 15 серпня 2003 р., відмовлено повністю. Із позовної заяви, заяви від 14.02.2004, рахунків-фактур вбачається, що до суми 877 028, 95 грн. входять суми, які підлягають сплаті за окремі послуги, надані у кожному місяці протягом зазначеного позивачем періоду. У рішенні Господарського суму міста Києві від 01.08.2006 у справі № 6/914 вказано, що суд не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності застосування знижок на збір за зліт-посадку, пасажирський збір та збір за забезпечення авіаційної безпеки, виходячи з того, що, зокрема, підставою для корегування рахунків-фактур були накази Міністерства транспорту України № 895 від 17.12.2002, №№ 31, 114, 191, 296, 375, 470, 516, 630, 833, 892, 971 за 2003 р., № 709 від 15.09.2003, № 14 від 16.01.2004; вказаними наказами були затверджені розміри знижок зі зборів за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України та аеропортове обслуговування в аеропортах України на кожний календарний місяць (п. 1 наказів). Як вбачається зі змісту наказу Міністерства транспорту України від 15.09.2003 № 709 "Про затвердження розміру знижок зі зборів за аеронавігаційне обслуговування у аеропортах України" на серпень 2003 р., пунктом 1 цього наказу затверджено для проведення розрахунків на серпень 2003 р. розміри знижок зі зборів за аеронавігаційне обслуговування у повітряному простору України та аеропортове обслуговування в аеропортах України при виконанні міжнародних польотів авіакомпаніями України. Постановою Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 14/536-А визнано нечинними з дати їх прийняття ряду наказів Міністерства транспорту та зв’язку України, у тому числі наказу від 15.09.2003 № 709, в частині, що стосується Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"; скасовано зазначені накази, в тому числі наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 15.09.2003 № 709 в частині, що стосується Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". Як вбачається із заяви від 14.02.2006, названої доповненням до позовної заяви № 35-07-26 від 16.11.2005, позивачем збільшено розмір позовних вимог на суму 672 147,28 грн., з яких позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 1-го по 15 серпня 2003 р. складаються з таких сум заборгованості: зліт-посадка – 21 601,36 грн., стоянка – 15,23 грн., безпека – 8 831,11 грн., пасажирський збір – 28 358,00 грн. Як видно із розрахунку суми позову, який знаходиться в тексті доповнення до позовної заяви, позивачем включено не всі суми послуг, які вказані у рахунках-фактурах № 71/470 від 09.09.2003, № 71/429 від 15.08.2003, а лише частина сум,  що є правом позивача. Наказом Міністерства транспорту України від 15.09.2003 № 709 були затверджені для проведення розрахунків на серпень 2003 р. для авіакомпанії – Українсько-середземноморські авіалінії такі розміри знижок зі зборів: за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України – 15%, за аеропортове обслуговування у ДМА "Бориспіль" – 9%, за аеропортове обслуговування в аеропортах України – 12%. Таким чином прийняття господарським судом постанови від 13.12.2006 у справі № 14/536-А про визнання нечинним з дати прийняття та скасування наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 15.09.2003 № 709 в частині, що стосується Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" є нововиявленою обставиною в частині щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги протягом періоду з 1 по 15 серпня 2003 р. по обслуговуванню зльоту-посадки, забезпеченню авіаційної безпеки та пасажирському збору. Рішенням від 01.08.2006 встановлено, що з 31.12.2001 набрав чинності договір про надання послуг з наземного обслуговування між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії", складений у вигляді додатку В 1.2/2.5.11-3 від 08.01.2002 до стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування; цей договір було укладено на період з 31.12.2001 до 01.08.2003, який в подальшому продовжувався шляхом підписання додаткових угод; відповідач зобов’язаний був оплатити надані позивачем послуги в національній валюті України протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку на розрахунковий рахунок позивача; відповідно до рахунків-фактур позивач виставив для оплати за період з жовтня 2002 р. по 15 серпня 2003 р. 6 984 440,83 грн. збору за зліт-посадку, пасажирського збору та збору за забезпечення авіаційної безпеки, також на підставі рахунків-фактур позивачем самостійно було відкореговано вартість вказаних зборів шляхом їх зменшення на 877 028,95 грн., отже для оплати підлягало 6 107 411,88 грн., які відповідачем сплачено, проти чого не заперечує позивач. Таким чином, у зв’язку з визнанням нечинним з дати його прийняття наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 15.09.2003 № 709 та скасуванням цього наказу в частині, що стосується позивача, передбачені цим наказом знижки на збір за зліт-посадку, пасажирський збір та збір за забезпечення авіаційної безпеки протягом періоду з 1 по 15 серпня 2003 р. застосовані безпідставно, у зв’язку з чим позовні вимоги у зазначеній частині, тобто вимоги про стягнення сум заборгованості по сплаті зборів за зліт-посадку – 21 601,36 грн., безпеку – 8 831,11 грн., пасажирський збір – 28 358,00 грн. підлягають задоволенню. Щодо збору за стоянку, то розмір цього збору в рішенні від 01.08.2006 не було поставлено у залежність від застосування знижки, встановленої наказом Міністерства транспорту України, оскільки у рішенні зазначено, що суд не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності застосування знижок на збір за зліт-посадку, пасажирський збір та забезпечення авіаційної безпеки. Отже визнання нечинним з дати прийняття та скасування наказу № 709 від 15.09.2003 щодо збору за стоянку не є нововиявленою обставиною. Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 підлягає зміні в частині стягнення 149 631,85 грн., як із таким, що не відповідає ст.114 ГПК України, якою встановлено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до суду першої інстанції позовну заяву від 16.11.2005 з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відповідача в загальній сумі 204 881,67 грн., що виникла внаслідок часткової несплати за послуги, надані протягом жовтня 2002 р. – грудня 2002 р. та 15.02.2006 подано доповнення до позовної заяви, яким позивач просить додатково стягнути з відповідача 672 147,28 грн. заборгованості за послуги, надані протягом періоду з січня по 15 серпня 2003 р. Заяв щодо інших змін позовних вимог у порядку ст. 22 ГПК України до прийняття рішення по справі позивачем не було подано. Як вже зазначалось, як у позовній заяві, так і в доповненні до позовної заяви суми заборгованості зазначено окремо по місяцях та по видах наданих послуг. Нормами ГПК України не надано суду право виходити за межі позовних вимог. Отже суд першої інстанції, стверджуючи про розмір суми заборгованості відповідача, неправомірно виходив із загальної суми зборів, вказаних у рахунку-фактурі позивача від 09.09.2003 № 71/470, а не із позовних вимог позивача, в тому числі збільшення їх розміру. Також слід вказати, що Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі; отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 3.7 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.06.2002 № 04-5/563). Заява відповідача про відмову позивачеві у позові задоволенню не підлягає з тих підстав, що відповідно до ст. 114 ГПК України переглядається рішення, прийняте господарським судом 01.08.2006, тобто до прийняття ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство за № 23/51-б. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:   1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 6/914 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Заяву Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 у справі № 6/914 за позовом Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" про стягнення 877 028,95 грн. задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 змінити. Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії (03055, м. Київ, вул. Шулявська,7; рахунок № 26007133601 в АК "Промислово-фінансовий банк", МФО 320906; код 30180773) на користь Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" (08307, м. Бориспіль-7, Київська обл., аеропорт; рахунок № 26008301210001 у філії АКБ "Національний кредит" м. Бориспіль, МФО 300700, код 20572069) 58 790 грн. 47 коп. заборгованості, 587 грн. 90 коп. державного мита, 7 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити." 2. Стягнути з Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" (08307, м. Бориспіль-7, Київська обл., аеропорт; рахунок № 26008301210001 у філії АКБ "Національний кредит" м. Бориспіль, МФО 300700, код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії (03055, м. Київ, вул. Шулявська,7; рахунок № 26007133601 в АК "Промислово-фінансовий банк", МФО 320906; код 30180773) 454 грн. 21 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги. 3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва. 4. Справу № 6/914 повернути до Господарського суду міста Києва.  Головуючий суддя                                                                        Судді