КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 22-а-2073/08 Головуючий 1-ої інстанції – Михайлюк С.І. Суддя-доповідач – Попович О.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2009 року м. Києва Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі: Головуючого судді Попович О.В. Суддів Бєлової Л.В., Горбань Т.І., при секретарі Черненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Чернігівської обласної державної адміністрації на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 року у справі за позовом Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації про спонукання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2007 року Чернігівська обласна громадська організація «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просила суд зобов’язати відповідача включити до складу обласного конкурсного комітету по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування Голову Ради Чернігівської області громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» Круша Сергія Володимировича. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 року позов Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських Перевізників Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації про спонукання вчинити певні дії – задоволено. Зобов’язано відповідача включити до складу обласного конкурсного комітету по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування голову Ради Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» Круша Сергія Володимировича. Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою представник відповідача Мужикова Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної Постанови були порушенні норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають матеріалам справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем в позовній заяві не ставиться питання про визнання незаконними розпоряджень Голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.12.2006 року №464 та від 07.03.2007 року №87. Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується з розпорядженням від 07.02.2007 року та 30.12.2006 року, при цьому не зазначає їх номерів. В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач в цій частині уточнив номери розпоряджень та їх дату винесення. Згідно ч. 2 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» повноваження щодо визначення та затвердження персонального складу конкурсного комітету облдержадміністрації по визначенню пасажирських перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути) – належить виключно голові обласної державної адміністрації, що також було підтверджено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року по аналогічній справі між тими ж сторонами (а.с. 38-41). На підставі положень даного Закону та з метою реалізації своїх повноважень, Головою Чернігівської обласної державної адміністрації видані розпорядження від 20 грудня 2006 року №464 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 25 лютого 2005 року №41 «Про Проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування», від 17 січня 2007 року № 11 «Про проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» та від 7 березня 2007 року розпорядженням голови облдержадміністрації № 87 затверджено склад конкурсного комітету облдержадміністрації по визначенню пасажирських перевізників, а розпорядженням № 127 від 29 березня 2007 року до нього внесено зміни і доповнення. Вказані розпорядження на день розгляду справи в суді ніким не оскаржені та є чинними. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частина перша статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Узагальнюючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Голова Чернігівської обласної державної адміністрації діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про автомобільний транспорт». Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач оскаржує розпорядження, яких не має (від 30.12.2006 року та 07.02.2006 року). Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2006 року, якою було зобов’язано відповідача Виконавчий комітет Чернігівської міської ради включити до складу міського конкурсного комітету на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування Голову Ради Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» Круша Сергія Володимировича та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року, якою було змінено Постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2006 року, а саме: зобов’язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради включити до складу міського конкурсного комітету на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування повноваженого представника Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини». Змінюючи Постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2006 року суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Відповідно до ст. ст. 21, 24 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Громадяни мають рівні конституційній права і свободи та є рівними перед законом. Позивачем не надано доказів на підтвердження волевиявлення членів громадської організації щодо делегування до складу конкурсного комітету саме Круша Сергія Володимировича як уповноваженого представника громадської організації. На думку апеляційного суду, включення до складу конкурсного комітету громадянина Круша С.В. порушує права та охоронювани законом інтереси інших членів Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Чернігівщини» та членів інших громадських організацій. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. ЯК вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує розпорядження від 30.12.2006 року та від 07.02.2006 року. однак, дані розпорядження не існують, а тому відсутній предмет спору. Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника відповідача Чернігівської обласної державної адміністрації – Мужикової Наталії Михайлівни на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 року – задовольнити. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 року у справі за позовом Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських Перевізників Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації про спонукання вчинити певні дії – скасувати. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Чернігівської обласної громадської організації «Асоціація пасажирських Перевізників Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації про спонукання вчинити певні дії – відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця. Головуючий суддя Судді