КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 22-а-12172/08 р. Головуючий у першій інстанції: Добрянська Я.І. Доповідач: Саприкіна І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Саприкіної І.В., суддів: Літвіної Н.М., Маслія В.І., при секретарі: Трибой І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и л а : ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000374120/0 від 09.02.2007 року, № 0000374120/1 від 27.04.2007 року, № 0000374120/2 від 12.07.2007 року та № 0000374120/3 від 26.09.2007 року, згідно яких донараховано рентну плату в розмірі 17473239,90 грн., з них 8736619,95 грн. основний платіж та 8736619,95 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000374120/0 від 09.02.2007 року, № 0000374120/1 від 27.04.2007 року, № 0000374120/2 від 12.07.2007 року та № 0000374120/3 від 26.09.2007 року в частині 2083129,87 грн. – основного платежу та 2083129,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та постановити в цій частині нову про його задоволення. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для його скасування. В свою чергу, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати незаконне, на їх думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановлення нового про відмову в позові повністю. В своїй апеляційній скарзі посилаються на грубе порушення норм матеріального прав, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому оскаржувана постанова в частині задоволення позову підлягає безумовному скасуванню. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» підлягає задоволенню, а в задоволенні скарги СДПІ по роботі з ВПП необхідно відмовити, виходячи з наступного. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП було здійснено планову документальну перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 26.01.2007 року № 140/41-20/30019775. На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 09.02.2007 року № 0000374120/0 на загальну суму 17473239,90 грн. (8736619,95 грн. - основного платежу та 8736619,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції. За результатами адміністративного оскарження такого рішення, СДШ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2007 року № 0000374120/1 на загальну суму 17473239,90 грн. (8736619,95 грн. - основного платежу та 8736619,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В подальшому ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» подали скаргу до ДПА у м. Києві, в результаті - прийнято рішення, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2007 року № 374120/2. Позивач не погодився з рішенням про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві, та оскаржив його до ДПА України, за результатами такого розгляду скарги прийнято рішення, яким скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Відповідачем, на підставі вищевказаного рішення прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.09.2007 року № 0000374120/3 на загальну суму 17473239,90 грн. Відповідно до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001 року № 256, платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку. Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини. Сума рентної плати визначається платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневої сировини та встановлених законом ставок рентної плати. У відповідності до п. 1 наказів НАК «Нафтогаз України» № 522 від 18.11.2003 року та № 153 від 31.03.2004 року ДК «Укргазвидобування» зобов'язується проводити нарахування і сплату рентної плати за газовий конденсат за місцем реєстрації платника податків згідно Постанови КМУ № 256 від 22.03.2001 року «Про затвердження порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат». Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000374120/0 від 09.02.2007 року, № 0000374120/1 від 27.04.2007 року, № 0000374120/2 від 12.07.2007 року та № 0000374120/3 від 26.09.2007 року в розмірі 2083129,87 грн. – основного платежу та 2083129,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що ГПУ «Харківгазвидобування» не має можливості пред'явити до сплати векселі, емітовані ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та отримати грошові кошти від ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». А, отже, ГПУ «Харківгазвидобування» не отримує компенсації за раніше поставлений у 1999-2000 роках газ природний, який, в свою чергу, є безоплатно наданим. Таким чином, Окружний адмінсуд м. Києва встановив, що відповідач правомірно донарахував позивачу суму рентної плати в розмірі 6653492,95 грн. та застосував штрафні санкції на підставі п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, а тому приймає позицію апелянта – ДК «Укргазвидобування», з огляду на наступне. Відповідно до вимог «Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.02.1998 р. № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.1998 р. за № 160/2600 сума рентної плати за нафту і природний газ визначається нафтогазовидобувними підприємствами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу та ставок рентної плати у національній валюті України за офіційним валютним курсом долара США на дату зарахування коштів на рахунок нафтогазовидобувних підприємств (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами). Станом на 01.07.2006 року на балансі ГПУ «Харківгазвидобування» обліковуються 56 векселів ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», які були отримані в рахунок погашення дебіторської заборгованості за поставлений природний газ у 1999-2000 році на загальну суму 49535154,12 грн. Строк погашення векселів 2009 рік. Отже, на 01.01.2006 року строк погашення векселів не настав, а зарахування коштів ГПУ «Харківгазвидобування» за відпущений газ правомірно не відбувалось, тому відповідно п. 6 Положення не виникало об’єкту для обчислення рентної плати за відпущений природний газ. Наведене свідчить про неправомірність донарахування платнику податків суми податкового зобов’язання в цій частині. Також в оскаржуваному рішенні Окружний адмінсуд м. Києва встановив, що рентна плата ДК «Укргазвидобування» нарахована та сплачена повністю, заниження зобов’язання по рентній платі за природний газ, нафту та газовий конденсат відсутнє. В свою чергу, СДПІ не погоджуючись з такою правовою позицією суду першої інстанції в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що існують розбіжності між обсягами видобутого природного газу, задекларованими підприємством у розрахунках рентної плати, податкового органу та фактичними обсягами видобутого природного газу, зазначених у балансах фактичного надходження та реалізації природного газу, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов’язання зі сплати рентної плати за природний газ. Судова колегія повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, а тому не може прийняти доводи СДПІ, виходячи з наступного. Згідно вимог Закону України «Про нафту і газ» (далі Закон), діяльність пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами на умовах договору про спільну діяльність, виробничу кооперацію може мати місце виключно у випадку, якщо навіть один із учасників договору про спільну діяльність має отриманий в установленому законодавством порядку відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами. При цьому, ч. 4 ст. 14 Закону визначає, що для власників спеціальних дозволів на користуванням нафтогазоносними надрами чітко встановлено обмеження стосовно неможливості дарувати, продавати або відчужувати права надані їм спеціальним дозволом надрокористування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів, створюваних за їх участю суб'єктів господарської діяльності, а також: до майна спільної діяльності. Пунктом 4 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затверджено постановою КМУ від 22.03.2001 року № 256, сума рентної плати визначається платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводної сировини та встановлених законом ставок рентної плати. Відповідно до п. 3 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 22.03.2001 року, рентна плата включається добувними підприємствами до оптової відпускної ціни на нафту, природний газ і газовий конденсат (без ПДВ) на дату їх відпуску. Нормами Порядку в редакції від 31.03.2003р. та від 15.10.2003р. було передбачено, що платниками рентної плати за стабільний газовий конденсат є ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта», інші юридичні особи, які добувають газовий конденсат, а в редакції Порядку від 04.03.2004р. платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат є підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату Отже, за змістом наведених норм слідує, що платниками рентної плати за газовий конденсат були виключно підприємства (юридичні особи). Тому філії та інші відокремлені підрозділи не є окремими платниками рентної плати, їм лише може делегуватися обов'язок безпосередньо вносити рентну плату, платником якої є нафтогазовидобувне підприємство, тобто юридична особа. Таким чином, платником рентної плати була ДК «Укргазвидобування», як юридична особа, а базою оподаткування були обсяги газового конденсату, відпущеного шляхом реалізації чи передачі на переробку іншим підприємствами - юридичним особам. Будь-яке переміщення видобутого газового конденсату, зокрема між структурними підрозділами підприємства, не може вважатись його відпуском. Обов'язок щодо сплати рентної плати виникає саме для підприємства, яке здійснило відпуск чи передало на переробку газовий конденсат іншим юридичним особам. Передача газового конденсату між філіями позивача, або від філії до ДК «Укргазвидобування», не зважаючи на те, що позивач та його філії є самостійними платниками податків, не є відпуском в розумінні Порядку, оскільки переробка газового конденсату відбувається в межах одного підприємства (юридичної особи) без переходу права власності. Відповідно до Порядку, рентна плата за видобуті та реалізовані підприємствами нестабільний газовий конденсат не справляється і включається підприємствами до оптової відпускної ціни на дату їх відпуску. Про наведене вище свідчить також судова практика, зокрема, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008 року по справі № 22-а-4461/08 з такими ж сторонами та аналогічним предметом позову. Враховуючи те, що позивачем в судовому засіданні не було надано жодних доказів з приводу оскарження згаданого вище рішення, його призупинення тощо, а також виходячи з положень ч. 4 ст. 72 КАС України, дана постанова є обов’язковою для даного адміністративного суду та не потребує додаткового доказування. За таких обставин, апеляційна інстанція не може погодитися з висновками апелянта - СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП, що між обсягами видобутого природного газу, задекларованими підприємством у розрахунках рентної плати, поданих до податкового органу, та фактичними обсягами видобутого природного газу, зазначеними у балансах фактичного надходження та реалізації природного газу існують розбіжності, в результаті чого підприємством в порушення ст. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 14 Закону України «Про нафту і газ», п.2 «Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року № 256 (із змінами та доповненнями), рентна плата за перевірений період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» визначена в сумі 916706190,90 грн., за результатами перевірки рентна плата по філіалах складає 918789320,77 грн., тобто позивачем занижено податкові зобов'язання зі сплати рентної плати за природний газ на 2083129,87 грн. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, судова колегія приходить до однозначного висновку, що перевіркою неправомірно було встановлено розбіжності між обсягами видобутого природного газу, задекларованими підприємством у розрахунках рентної плати, поданих до податкового органу, та фактичними обсягами видобутого природного газу, зазначеними у балансах фактичного надходження та реалізації природного газу, в результаті чого підприємством в порушення вимог чинного законодавства, занижено податкові зобов'язання зі сплати рентної плати за природний газ. В даному випадку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» не було занижено нарахування рентної плати на видобутий природний газ за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року на суму 2083129,87 грн. За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги суперечать нормам чинного законодавства, необґрунтовані на законі, а тому не підлягають задоволенню. Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року та постановлення нової про відмову в позові. Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків – відмовити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року – в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року – залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України Головуючий суддя: Судді: