КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 22-а-12170/08 р. Головуючий у першій інстанції: Добрянська Я.І. Доповідач: Саприкіна І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Саприкіної І.В., суддів: Літвіної Н.М., Маслія В.І., при секретарі: Бадріашвілі К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и л а : ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000834120/1 від 07.05.2007 року та № 0000834120/2 від 20.07.2007 року. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000834120/1 від 07.05.2007 року та № 0000834120/2 від 20.07.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000834120/1 від 07.05.2007 року та № 0000834120/2 від 20.07.2007 року. В свою чергу, апелянт не погоджуючись з такою правовою позицією суду першої інстанції в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що існують розбіжності між обсягами видобутого природного газу, задекларованими підприємством у розрахунках рентної плати, податкового органу та фактичними обсягами видобутого природного газу, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов’язання зі сплати рентної плати за природний газ. Апеляційна інстанція також не може погодитися з доводами суду першої інстанції та приймає доводи апелянта, з огляду на наступне. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Львові було здійснено виїзну планову перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 24.01.2007 року № 22/23-0/25560533. На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 16.02.2007 року № 0000834120/0 на загальну суму 2017162,08 грн. (1008581,04 грн. - основного платежу та 10085810,04 грн. - штрафні санкції). За результатами адміністративного оскарження такого рішення, СДШ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2007 року № 0000834120/1 на загальну суму 417793,68 грн., з яких 278529,12 грн. - основного платежу та 139264,56 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В подальшому ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» подали скаргу до ДПА у м. Києві, в результаті - прийнято рішення, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.05.2007 року № 0000834120/1 - без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2007 року № 0000834120/2. Позивач не погодився з рішенням про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві, та оскаржив його до ДПА України, за результатами такого розгляду скарги прийнято рішення, яким скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 07.05.2007 року № 0000834120/2 - без змін. Відповідачем, на підставі вищевказаного рішення прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.09.2007 року № 0000834120/3 на загальну суму 417793,68 грн. З матеріалів справи також вбачається, що між ГПУ «Львівгазвидобування» та ТОВ «Карпатигаз» було укладено договори про спільну діяльність без утворення юридичної особи, згідно яких проводились спільні розробки окремих свердловин (видобуток природного газу), а саме: згідно договору про спільну діяльність № 2 від 10.06.2002 року ГПУ «Львівгазвидобування» передали у майно спільної діяльності свердловину № 36 Летнянського газового родовища на термін дії даного договору. Відповідно до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001 року № 256, платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку. Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини. Сума рентної плати визначається платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневої сировини та встановлених законом ставок рентної плати. У відповідності до п. 1 наказів НАК «Нафтогаз України» № 522 від 18.11.2003 року та № 153 від 31.03.2004 року ДК «Укргазвидобування» зобов'язується проводити нарахування і сплату рентної плати за газовий конденсат за місцем реєстрації як платника податків згідно Постанови КМУ № 256 від 22.03.2001 року «Про затвердження порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат». ГПУ «Львівгазвидобування» проводить нарахування і сплату рентної плати за газовий конденсат з січня 2005 року . Після проведення у 2006 році кожного наступного аукціону з продажу нафти, газового конденсату, у наступних звітних (податкових) періодах до вищенаведених ставок рентної плати за нафту і газовий конденсат застосовується коригуючий коефіцієнт, який щомісячно визначається шляхом ділення середньозваженої ціни 1 тонни нафти, що склалася на останньому аукціоні, до середньозваженої ціни 1 тонни нафти, що склалася на аукціоні, який проводився у жовтні 2005 року ( ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»). Згідно вимог Закону України «Про нафту і газ» (далі Закон), діяльність пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами на умовах договору про спільну діяльність, виробничу кооперацію може мати місце виключно у випадку, якщо навіть один із учасників договору про спільну діяльність має отриманий в установленому законодавством порядку відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами. При цьому, ч. 4 ст. 14 Закону визначає, що для власників спеціальних дозволів на користуванням нафтогазоносними надрами чітко встановлено обмеження стосовно неможливості дарувати, продавати або відчужувати права надані їм спеціальним дозволом надрокористування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів, створюваних за їх участю суб'єктів господарської діяльності, а також: до майна спільної діяльності. За таких обставин, колегія суддів жодним чином не може погодитися з правовою позицією суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. Адже, при реалізації договору про спільну діяльність власники спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами не можуть передавати на майно спільної діяльності такі права: виконання геологічного вивчення родовищ корисних копалин, здійснення розробки родовищ, власності на видобуті корисні копалин, розпорядження корисними копалинами. Статтею 153 ГК України до обов'язків суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів віднесено також своєчасне внесення відповідної плати за використання природних ресурсів та здійснення господарської діяльності без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів. Пунктом 7.5 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», забороняється будь-яка переуступка податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків третім особам. Пунктом 2. Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затверджено постановою КМУ від 22.03.2001 року № 256, платниками рентної плати визначено суб'єктів господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, виданих у встановленому законодавством порядку. Для визначення результатів господарської діяльності та сплати податку на прибуток підприємств, власники спеціальних дозволів на право користування нафтогазоносними надрами повинні відповідно до пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносити суми сплачених податків, які обумовлені реалізацію прав користування надрами (платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, рентна плата), до власних валових витрат. Зважаючи на встановлені ч. 4 статті 14 Закону, обмеження прав власників спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами у створенні спільної діяльності шляхом передачі до спільного майна прав, що виникають на підставі спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, а також на визначення спільної діяльності передбаченої Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що договір про спільну діяльність в нафтогазовидобуванні не може передбачати геологічного вивчення та видобутку з родовищ нафти, природного газу та газового конденсату. Отже, наведене свідчить, що податкові зобов'язання щодо податків, пов'язаних з використанням природних ресурсів надр, мають виконуватися власниками спеціальних дозволів на право користування нафтогазоносними надрами. Підприємством для перевірки представлено баланси фактичного надходження та реалізації природного газу, нафти, газового конденсату ГПУ «Львівгазвидобування». На видобування та експлуатацію Летнянського родовища (на якому знаходиться свердловина № 36) видана ліцензія (спеціальний дозвіл) реєстраційний № 1806 від 25.03.1999 року. Дану ліцензія погоджено Мінекобезпеки України від 23.12.1997 року за № 11-5/823 та Державним наглядом охорони природи України від 02.04.1198 року за № 09-11/798. Термін дії ліцензії 19 років. Власник ліцензії є ГПУ «Львівгазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України». Отже, колегія суддів не може не погодитися з доводами апелянта, що розрахунки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин по свердловині № 36 Летнянського газового родовища проводило ТОВ «Карпатигаз», не маючи відповідного спеціального дозволу (ліцензії). Таким чином, судова колегія приймає доводи апелянта, що перевіркою правомірно було встановлено розбіжності між обсягами видобутого природного газу, задекларованими підприємством у розрахунках рентної плати, поданих до податкового органу, та фактичними обсягами видобутого природного газу, зазначеними у балансах фактичного надходження та реалізації природного газу, в результаті чого підприємством в порушення ст. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», ст. З Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 14 Закону України «Про нафту і газ », п.2 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМУ під 22.03.2001 року № 256, занижено податкові зобов'язання зі сплати рентної плати за природний газ. В даному випадку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» занижено нарахування рентної плати на видобутий природний газ за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року. За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги суперечать нормам чинного законодавства, необґрунтовані на законі, а тому не підлягають задоволенню. Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року та постановлення нової про відмову в позові. Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків – задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 року – скасувати. Постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України. Головуючий суддя: Судді: