КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-10470/08 Головуючий у І інстанції: Маляренко А.В. Суддя-доповідач: Коваль М.П. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2009 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Коваля М.П., суддів Бабенка К.А. та Межевича М.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року у справі за позовом Комунального підприємства «Управління Житлово-комунального господарства» до Державної податкової інспекції в м. Славутичі Київської області про визнання недійсними повідомлень про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, - В С Т А Н О В И Л А : Постановою Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року позов задоволено, а саме: визнано недійсними повідомлення № 110340003834732 від 20.12.2005р. - 256, 64 грн.; №110340003824444 від 21.12.2005р. - 154, 14 грн.; №11034000382424441 від 21.12.2005р. - 359, 68 грн.; №1103400033830183 від 22.12.2005р. - 257, 18 грн.; №110340003839385 від 23.12.2005р. - 257, 46 грн.; №110340000856220 від 29.12.2005р. - 545, 88 грн. про нарахування пені за грудень 2005 року за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, винесені Державною податковою інспекцією в м. Славутич. Рішення суду вмотивовано тим, що в процесі нарахування не було взято до уваги наявність Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Славутичі Київської області (далі – відповідач), звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану постанову. На думку апелянта, спірні повідомлення є такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства, а судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з постановленням нової, з таких підстав. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судова колегія не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було винесено повідомлення Комунальному підприємству „Управління житлово-комунального господарства" (далі – позивач) про нарахування пені за 2005 рік за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на додану вартість належить до загальнодержавних обов’язкових платежів. Згідно ст. 3 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-111 (з наступними змінами та доповненнями) - органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування у межах їх повноважень. Питання нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, регулюються Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 (з наступними змінами та доповненнями) та Інструкцією „Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.03 №290 (далі – Інструкція). Відповідно до п.1.4 ст.1 вказаного Закону пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Згідно п.п. 16.4.1. п.16.4. ст. 16 Закону - пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суми штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Відповідно до ст.5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджету. На даний час до Закону та Інструкції не було внесено змін згідно ст.5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Отже, з врахуванням викладеного та того, що позивачу пеня за 2005 рік була нарахована саме за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, відповідачем правомірно не було взято до уваги Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова постановлена з порушенням но рм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області – задовольнити. Постанову Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року – скасувати. В задоволенні позову Комунального підприємства «Управління Житлово-комунального господарства» до Державної податкової інспекції в м. Славутичі Київської області про визнання недійсними повідомлень про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість – відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий : Судді: