КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 22-а-10570/08 р. Головуючий у першій інстанції: Довгань К.І. Доповідач: Коваль М.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 5 березня 2009 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Коваля М.П., суддів: Бабенка К.А., Межевича М.В., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бірюк» на постанову Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2007 року у справі за позовом фермерського господарства «Бірюк» до Державної податкової інспекції у Драбівському районі Черкаської області про стягнення суми, - В С Т А Н О В И Л А : Постановою Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач правомірно зарахував сплачені позивачем кошти для погашення застосованих за податковими повідомленнями-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає. Не погоджуючись з судовим рішенням, Фермерське господарство «Бірюк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову, як незаконну та прийняте нове рішення, яким зобов’язати відповідача зарахувати кошти в розмірі 4206, 00 грн., як орендну плату за землю, а не погашення штрафних санкцій. Також, просило скасувати незаконно застосовані штрафні санкції. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що згідно платіжного доручення № 10 від 25 вересня 2007 року цільове призначення коштів – орендна плата за землю, а не погашення штрафних санкцій. Сторони в судове засідання не з’явилися, про день час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення, у справі з таких підстав. Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2007 року Фермерське господарство «Бірюк» перерахувало кошти в сумі 5 426, 00 грн. на рахунок Нехайківської сільської ради, відповідно платіжного доручення № 10 від 25 вересня 2007 року, призначення платежу – орендна плата за землю з юридичних осіб. 16.07.2007 року за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, а саме: ст.17 Закону України «Про плату за землю», відповідно до ст.. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» було застосовано штрафні санкції. 16.07.2007 року ДПІ у Драбівському районі було складено акти № 84/0001721501/32866565, №83/0001731501/32866565 та №82/0001741501/32866565, а також прийнято податкові повідомлення – рішення № 0001721501/0 на суму 1483, 86 грн., № 0001731501/0 на суму 1785, 97 грн. та № 0001741501/0 на суму 843, 78 грн. Вказаними податковими повідомленнями – рішеннями позивачу було донараховано податкове зобов’язання (штрафна санкції) на загальну суму 4113, 61 грн. Податкове зобов1язання в сумі 4113, 61 не було вчасно погашено, тому 30.07.2007 року виник податковий борг по даному платежу. 25.09.2007 року кошти, перераховані позивачем платіжним дорученням № 10 від 25 вересня 2007 року в сумі 5426, 00 грн. були зараховані на погашення зазначеного податкового зобов’язання. Колегія судді вважає, що податковий орган неправомірно самостійно змінив призначення платежу визначеного позивачем як плата за землю, виходячи з наступного. Як визначено пп..7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.00 № 2181-III (далі – Закон) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 № 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо зарахування коштів позивача в рахунок погашення податкового зобов’язання (штрафних санкцій) є неправомірним, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача зарахувати кошти в розмірі 4206, 00 грн., як орендну плату за землю, а не погашення штрафних санкцій підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню, з постановленням нового. Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про скасування незаконно застосованих штрафних санкцій, виходячи з наступного. Як зазначалося вище, 16 липня 2007 року відповідач здійснив невиїздну перевірку дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за землю. За результатами перевірки було складено акти про порушення податкового законодавства від 16.07.2007 року. на підставі яких були прийняті вищевказані податкові-повідомлення рішення, яким до позивача застосовано штрафні(фінансові) санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 843,78 грн. -10% від суми боргу, № 3710001731501/03149, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1785,97 грн. -20% від суми боргу, № 37200017215001/03150, яким до позивача застосовано штрафні(фінансові) санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1483,86 грн. -50% від суми боргу, а всього на суму 4113,61грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу поштовим зв'язком з повідомленням про вручення, про що свідчать копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32). Позивач зазначені податкові повідомлення-рішення в порядку, визначеному Законом 2181 не оскаржив. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача потрібно задовольнити, а постанову Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2007 року скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бірюк» – задовольнити. Постанову Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2007 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов фермерського господарства «Бірюк» до Державної податкової інспекції у Драбівському районі Черкаської області про стягнення суми - задовольнити частково. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Драбівському районі Черкаської області зарахувати кошти в сумі 4206, 00 грн., як орендну плату за землю, а не погашення податкового зобов’язання (штрафних санкцій). В решті позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий суддя: Судді: