ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 28 січня 2009 року К-12857/07 Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого: Бим М.Є. суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т. при секретарі: Сірик Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області на постанову господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007 року у справі №11/193 за позовом управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хотинському районі Чернівецької області про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми,- ВСТАНОВИЛА: УПФУ в Хотинському районі звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хотинському районі про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодувати витрати у сумі 421,04грн. допомоги на поховання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виплачені позивачем у липні-серпні 2006 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначені громадяни отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка відповідачем приймалася до заліку та відшкодовувалась. Однак, відповідач не приймає до заліку та не відшкодовує понесені позивачем витрати на поховання вищеназваних громадян. У зв'язку з цим просив позов задовольнити. Постановою господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено. У касаційній скарзі УПФУ в Хотинському районі просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено прийняття відповідачем до заліку та відшкодування управлінню ПФУ витрат на поховання громадян, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в разі відсутності документів, що підтверджують причинний зв'язок смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Однак, з таким висновком суду погодитись не можна. З матеріалів справи вбачається, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які померли у період з липня по серпень 2006 року, отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Позивач на поховання названих громадян виплатив допомогу у загальній сумі 421,04грн. Зазначені обставини ніким зі сторін не оспорюються. Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відносини, що виникають за зазначеними у ч.1 ст. 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.1999р. №1105 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі смерті працівника, який отримував пенсію внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві чи у зв'язку з професійним захворюванням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. Слід також зазначити, що пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків. Підпунктом “а” статті 27 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи. Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого. Як вбачається з абзацу 7 п. 3 Закону України від 23.09.1999р. №1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються. Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. № 5-4/4, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Отже, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватись вимоги про стягнення спірних сум. За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на поховання громадян, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 223, 229,232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,- ПОСТАНОВИЛА : Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області - задовольнити. Скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007 року, та ухвалити нове рішення. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хотинському районі Чернівецької області на користь управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області 421,04грн. (чотириста двадцять одна грн. 04 коп.) витрат на виплату допомоги на поховання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримували пенсію по інвалідності, понесених позивачем у липні-серпні 2006 року. Постанова набирає законної сили з момен ту проголошення і оскарженню не підлягає. Судді: З оригіналом згідно. Суддя М.Є.Бим